18
хіма-нірджгара-віпрушмат-
кусумкара-вйун
чалат-правла-віапа-
наліні-таа-сампаді
хіма-нірджгара — з покритого кригою гірського водоспаду; віпру-мат — несучи бризки; кусума-кара — весна; вйун — повітрям; чалат — рухаючись; правла — гілки; віапа — дерев; наліні-таа — на березі озера, вкритого лотосами; сампаді — розкішному.
Гілля дерев на березі озера було вкрите бризками, які приносив весняний вітер з водоспадів, що текли у вкритих снігом горах.
ПОЯСНЕННЯ: Слово хіма-нірджгара заслуговує окремої уваги в цьому вірші. Водоспад символізує потік раси, або сповнених певного смаку стосунків. В тілі циркулюють потоки різних смаків, чи рас. Найвищий з усіх смаків, чи стосунків, — це статеві стосунки (аді-раса). Коли ця аді-раса, або статеве бажання, стикається з весняним вітром, який здіймає бог любові, людина відчуває збудження. Іншими словами, тут ідеться про рупу, расу, ґандгу, шабду і спаршу. Вітер — це спарша, або дотик. Водоспад — це раса, або смак. Весняне повітря (кусумакара) — це запах. Це розмаїття насолод роблять життя дуже приємним, і ми стаємо бранцями матеріального існування.