38
ктворау дакшіе савйа
пда-падма ча джнуні
бху пракошге ’кша-млм
сіна тарка-мудрай
ктв — поклавши; ӯрау — на стегно; дакшіе — на праве; савйам — ліву; пда-падмам — лотосову стопу; ча — і; джнуні — на коліно; бхум — руку; пракошге — у пальцях правої руки; акша-млм — вервицю з рудракші; сінам — сидячи; тарка-мудрай — з мудрою суперечки.
Поклавши ліву ногу на праве стегно, лівою рукою він спирався на ліве стегно, а в правій тирмав вервицю з рудракші. Цю сидячу позу називають вірасана. Він сидів у позі вірасана, а його рука була піднесена в повчальному жесті.
ПОЯСНЕННЯ: Описана тут сидяча поза в системі аштанґа-йоґи називається вірасана. Практика йоґи складається з восьми частин, як оце яма й ніяма, тобто самовладання, дотримання правил та приписів, практика сидячих поз тощо. Окрім вірасани, існують також інші асани, сидячі пози, як оце падмасана і сіддгасана. Практика цих асан не являє собою досконалості йоґи, якщо людина не піднімається на рівень усвідомлення Наддуші, Вішну. Господа Шіву називають йоґішвара, повелитель усіх йоґів, а Господа Крішну називають йоґешвара. Ім’я йоґішвара свідчить про те, що в практиці йоґи ніхто не може перевершити Господа Шіву, а ім’я йоґешвара означає, що Господа Крішну ніхто не може перевершити в йоґічній досконалості. Також можна відзначити в цьому вірші слово тарка-мудр. Воно вказує на жест піднесеної руки з піднятим другим пальцем, який привертає увагу слухачів до якогось твердження. Це символічний жест руки.