ГЛАВА ШОСТА

1–2: Зазнавши поразки від воїнів Господа Шіви й посічені тризубцями та мечами, всі жерці та інші учасники жертвопринесення разом з півбогами в жахові кинулися до Господа Брахми. Поклонившись йому вони стали докладно розповідати йому про все, що сталося.

3: І Господь Брахма, і Господь Вішну ще до того знали, що це все станеться на Дакшиному жертвопринесенні, і тому не пішли на це жертвопринесення.

4: Вислухавши розповідь півбогів та інших учасників жертвопринесення, Господь Брахма відповів: Неможливо досягнути щастя жодними жертвами, якщо ви кривдите велику особу й ображаєте її лотосові стопи. Не знатиме щастя той, хто ганить великих.

5: Ви позбавили Господа Шіви його частки жертовних дарів, і тим самим вчинили образу його лотосовим стопам. Однак якщо ви підете до нього й беззастережно впокоритеся йому, кинувшись до його лотосових стіп, він буде задоволений вами.

6: Як Господь Брахма пояснив їм, Господь Шіва такий могутній, що, розгнівавшись, може вмить знищити всі планети разом з їхніми правителями. Також, сказав Брахма, Господь Шіва глибоко засмучений втратою любої дружини і прикро вражений грубими словами Дакші. З огляду на це все, їм варто чимшвидше піти до нього і благати в нього пробачення.

7: Господь Брахма сказав, що ніхто: ні він сам, ні Індра, ні учасники жертвопринесення, ні жоден з мудреців    —    не знає могутності Господа Шіви. Знаючи про це, хто наважиться образити його лотосові стопи?

8: Давши ці настанови півбогам, пітам і повелителям живих істот, Господь Брахма взяв їх із собою й вирушив до обителі Господа Шіви, на гору Кайласа.

9: На Кайласі буяють численні трави та інші рослини. Ця обитель освячена ведичними гімнами і практикою містичної йоґи. Її населяють ті, хто народився півбогом і володіють усіма містичними силами. Крім півбогів там живуть також інші небожителі, як оце кіннари й ґандгарви зі своїми вродливими ангелоподібними дружинами, що їх називають апсарами.

10: Кайласа вкрита гірськими вершинами з коштовних каменів та мінералів і порослих деревами та іншими рослинами. Верхівку гори прикрашають різні породи оленів.

11: З гори течуть численні водоспади, а в її схилах багато чудових печер, де живуть прекрасні дружини містиків.

12: На Кайласі раз у раз лунають солодкі крики павичів і гудуть бджоли. Там завжди співають зозулі і щебечуть між собою інші птахи.

13: Своїми прямими гілками високі дерева немов кличуть до себе солодкоголосих птахів, а коли схилами Кайласи проходять стада слонів, здається, ніби рухається сама гора. Шум водоспадів здається ревінням самої Кайласи.

14–15: Усю Кайласу вкривають прекрасні дерева, як то мандара, паріджата, сарала, тамала, тала, ковідара, асана, арджуна, амріта-джаті (манґо), кадамба, дгулі-кадамба, наґа, пуннаґа, чампака, патала, ашока, бакула, кунда і курабака. Ці дерева прикрашають усю гору і наповнюють повітря запашними пахощами своїх квітів.

16: Також пагорб прикрашали золотисті лотоси, дерева кориці, малаті, кубджа, малліка та мадгаві.

17: Гору Кайласа прикрашають також дерева ката, хлібні дерева, джулари, бан’яни, плакші, н’яґродги й дерева, які утворюють асафетиду. Також там ростуть горіхи бетеля і бгурджа-патри, разом з раджапуґами, смородиною та іншими рослинами.

18: Там ростуть манґові дерева, пріяли, мадгуки та інґуди. Окрім цих, гору Кайласа прикрашають також всілякі інші дерева, як оце тонкий бамбук, кічака та інші різновиди бамбуку.

19–20: На горі квітнуть численні лотоси, як оце кумуда, утпала й шатапатра. Ліс там скидається на квітник, а ставки заповнюють всілякі птахи, що мелодійно щебечуть. Також у тому лісі живе багато інших тварин, як оце олені, мавпи, ведмеді, леви, рікші, шал’яки, лісові корови, лісові осли, тигри, сарни, буйволи та багато інших звірів, що повною мірою насолоджуються життям.

21: Тими лісами ходять численні види оленів, як оце карнантра, екапада, ашвас’я, вріка та кастурі, що дає мускус. А навколо невеличких гірських озер ростуть чудові бананові гаї.

22: Серед цих невеличких озер було й озеро Алакананда, в якому щодня омивалася Саті і яке було особливо святим. Побачивши несказанну красу гори Кайласа, всі півбоги були вражені її великими багатствами.

23: Врешті півбоги побачили небесної краси місцевість Алака, яку оточує ліс Сауґандгіка, чи «запашний». Цей ліс називають Сауґандгіка через те, що в ньому рясно ростуть лотоси.

24: Також вони побачили дві річки: Нанда й Алакананда. Ці дві річки освячені пилом з лотосових стіп Верховного Бога-Особи, Ґовінди.

25: Дорогий Кшатто, Відуро, до цих річок прилітають на своїх повітряних кораблях юні небожительки зі своїми чоловіками. Після своїх любовних втіх вони входять у їхні води й розважаються, бризкаючи на чоловіків водою.

26: Після омовіння небожительок вода в річках стає жовтавою і запашною від кункуми, змитої з їхніх тіл. Коли туди приходять слони зі своїми слонихами, щоб омитися в воді, вони починають пити цю воду, хоча й не відчувають спраги.

27: Небожителі злітаються на повітряних кораблях, оздоблених перлинами, золотом та численними самоцвітами, і стають схожі на хмари, які заповнюють усе небо і які раз у раз прикрашають електричні спалахи блискавок.

28: Врешті півбоги пролетіли ліс Сауґандгіка, повний квітів, плодів та побажай-дерев. Минаючи цей ліс, вони побачили також обитель Якшешвари.

29: В тому небесному лісі було багато рожевогрудих птахів, чий солодкій спів змішувався з гудінням бджіл. Озерам додавали краси численні лотоси з міцними стеблами і лебеді, що раз у раз кричали.

30: Природна краса хвилювала кров лісових слонів, що збиралися в сандаловому лісі, а подмухи вітру збуджували розум небожительок, викликаючи в них нове бажання статевих насолод.

31: При озерах вони побачили місця для омовіння, сходинки яких були зроблені з коштовного вайдур’я-мані. Води озер вкривали лотосові квіти. Минувши ці озера, півбоги наблизилися до величезного баньяна.

32: Той баньян був заввишки в тисячу триста кілометрів, а його крона простягалася майже на тисячу кілометрів. В затінку цього дерева завжди панував холодок, а на його гілках не було чути пташиного щебету.

33: Під тим деревом, здатним дарувати досконалість містичним йоґам і звільняти всіх людей, півбоги побачили Господа Шіву. Він сидів незворушний, як вічний час, і на ньому не видно було жодних знаків гніву.

34: Навколо Господа Шіви сиділи такі святі особи, як Кувера, володар ґух’яків, і четверо Кумар, що вже були звільнені душі. Господь Шіва був серйозний і сповнений святості.

35: Півбоги побачили, що Господь Шіва являє собою досконалість володіння чуттями, знання, кармічної діяльності й шляху самовдосконалення. Друг усього світу, він, сповнений любові до всіх істот, дарує всім велике благо.

36: Він сидів на шкурі антилопи, практикуючи різні форми аскези. Його тіло було вимащене попелом, і тому він скидався на хмару під час заходу сонця. У його волоссі красувався символ півмісяця.

37: Він сидів на солом’яній підстилці й розповідав про Абсолютну Істину, звертаючись до всіх присутніх, і передусім до великого мудреця Наради.

38: Поклавши ліву ногу на праве стегно, лівою рукою він спирався на ліве стегно, а в правій тирмав вервицю з рудракші. Цю сидячу позу називають вірасана. Він сидів у позі вірасана, а його рука була піднесена в повчальному жесті.

39: Усі мудреці й півбоги на чолі з Індрою склавши долоні шанобливо поклонилися Господу Шіві. Господь Шіва, найбільший мислитель всесвіту, був убраний в шафрановий одяг і занурений у транс.

40: Лотосовим стопам Господа Шіви поклоняються і півбоги, і демони, але незважаючи на своє високе становище він, побачивши серед півбогів Господа Брахму, відразу ж підвівся і шанобливо поклонився йому, торкнувшись до його стіп, як колись Ваманадева шанобливо поклонився Каш’япі Муні.

41: Всі мудреці, що сиділи разом з Господом Шівою, як оце Нарада й інші, також шанобливо поклонилися Господу Брахмі. Прийнявши вияви їхньої шани, Господь Брахма з усміхом звернувся до Господа Шіви.

42: Господь Брахма сказав: Дорогий Господи Шіво, я знаю, що ти владика всього матеріального прояву, одночасно і батько, і матір проявленого космосу, а також Верховний Брахман поза цим проявленим космосом. Ось що я про тебе знаю.

43: О владико, ти створюєш проявлений космос, підтримуєш його і знищуєш його за допомогою своїх особистих поширень, як павук творить, підтримує і згортає свою павутину.

44: Володарю, Твоя Господня Милість за допомогою Дакші запровадив систему жертвопринесень, які дають змогу отримати справжнє благо від релігійної діяльності й економічного розвитку. Всі шанують дані від тебе засади чотирьох варн і чотирьох ашрамів, а брахмани складають суворі обітниці, пильнуючи приписів цієї системи.

45: О найблагословенніший повелителю, для тих, хто виконує благословенну діяльність, ти визначив нагороду в формі райських планет, духовних планет Вайкунтги і безособистісного Брахмана. Натомість лиходіїв ти засуджуєш до численних пекельних планет, що наводять великий жах. Однак іноді трапляється так, що праведники йдуть до пекла, а грішники    —    до раю. Чому так відбувається, визначити дуже важко.

46: Господи, віддані, які до останку присвятили своє життя твоїм лотосовим стопам, бачать твою присутність в образі Параматми у кожній істоті, і тому не розрізняють між різними істотами. Вони ставляться до всіх однаково. Вони ніколи не піддаються гнівові, на відміну від тварин, що не можуть не бачити відмінностей між живими істотами.

47: Люди, які в усьому вбачають відмінності, які просто прив’язані до корисливої діяльності, думки яких лихі, яких засмучує процвітання інших і які через це намагаються завдати іншим прикрощів лихими й дошкульними словами,    —    уже мертві, тому що їх вбиває Провидіння. Тому таким піднесеним особам, як ти, немає потреби вбивати їх ще раз.

48: Володарю, якщо матеріалісти, яких уже ввела в оману нездоланна енерґія Верховного Бога-Особи, кривдять святого, він, сповнений співчуття до них, не ображається. Знаючи, що вони ображають його через те, що стали жертвами ілюзорної енерґії, він не проявляє свою силу й не намагається провчити їх.

49: Повелителю, на тебе ніколи не впливає могутня ілюзорна енерґія Верховного Бога-Особи. Тому ти знаєш все і повинен проявляти милосердя й співчуття до тих, кого ввела в оману ця сама ілюзорна енерґія і хто дуже прив’язаний до корисливої діяльності.

50: Дорогий Господи Шіво, тобі належить частка жертовних дарів, і ти даруєш плоди жертвопринесення. Нечестиві жерці не піднесли тобі твоєї частки, і тому ти розладнав жертвопринесення, зруйнувавши весь жертовний майдан. Тепер ти можеш зробити все потрібне для його завершення і справедливо взяти свою частку.

51: Володарю, нехай з твоєї ласки оживе виконавець жертвопринесення (цар Дакша), нехай до Бгаґи повернуться очі, до Бгріґу    —    його вуса, а до Пуші    —    його зуби.

52: Господи Шіво, нехай півбоги та жерці, яким поламали кінцівки твої воїни, з твоєї ласки зціляться.

53: О нищителю жертвопринесення, будь ласка, візьми свою частку жертовних підношень, і нехай з твоєї милості жертвопринесення дійде до свого завершення.