39
та брахма-нірва-самдгім ріта
вйупріта ґіріа йоґа-какшм
са-лока-пл мунайо манӯнм
дйа ману прджалайа праему
там — йому (Господу Шіві); брахма-нірва — в брахмананді;
Усі мудреці й півбоги на чолі з Індрою склавши долоні шанобливо поклонилися Господу Шіві. Господь Шіва, найбільший мислитель всесвіту, був убраний в шафрановий одяг і занурений у транс.
ПОЯСНЕННЯ: В цьому вірші звертає на себе увагу слово брахмнанда. Що таке брахмананад, чи брахма-нірвана, пояснює Прахлада Махараджа. Коли людина повністю занурена в адгокшаджу, Верховного Бога-Особу, недосяжного для чуттів матеріалістичних осіб, вона перебуває в брахмананді.
Неможливо розумом осягнути буття, ім’я, образ, якості і розваги Верховного Бога-Особи, тому що Він перебуває на трансцендентному рівні, вищому за будь-які концепції матеріалістів. Нездатні уявити чи збагнути Верховного Бога-Особу, матеріалісти можуть думати, що Бог мертвий, але насправді Він завжди існує у Свої вічній формі, сач-чід-ананда-віґраха. Постійна медитація, зосереджена на Господньому образі, називається самадгі, трансом чи екстазом. Самадгі — це стан особливої зосередженості, отож того, хто навчився постійно медитувати на Бога-Особу, завжди перебуває в трансі, насолоджуючись брахма-нірваною,чи брахманандою. Господь Шіва проявляв ознаки постійної зануреності в медитацію на Господа, і тому тут сказано, що він перебував у брахмананді.
Варто відзначити в цьому вірші також слово йоґа-какшм. Йоґа-какш — це сидяча поза, в якій ліве стегно туго перев’язують шафрановою тканиною. Також багато значать у цьому вірші слова манӯнм дйам, що вказують на філософа, чи могутнього мислителя. Таку людину називають ману. Господь Шіву названо тут найбільшим з усіх мислителів. Звичайно, Господь Шіва не вдається до марних умоглядних розумувань, але, як згадано в одному з попередніх віршів, він, піклуючись про благо всіх істот, завжди думає про те, як звільнити демонів з їхнього ницого становища. Як відомо, коли Верховний Бог-Особа з’явився як Господь Чайтан’я, Садашіва з’явився як Адвайта Прабгу. Адвайта Прабгу найбільше турбувався про те, як підняти пропащі зумовлені душі на рівень відданого слуіжння Господу Крішні. Занурені у свою безглузду діяльність, люди не мали надії на звільнення від матеріального існування, і тому Господь Шіва в образі Господа Адвайти закликав Верховного Господа прийти як Господь Чайтан’я і врятувати ці покриті ілюзією душі. Насправді Господь Чайтан’я з’явився на прохання Господа Адвайти. Крім того, Господь Шіва має свою сампрадаю, Рудра-сампрадаю. Він завше думає про порятунок палих душ, як видно з життя Господа Адвайти Прабгу.