47
птгаґ-дгійа карма-до дурай
пародайенрпіта-хд-руджо ’ніам
парн дуруктаір вітудантй арунтудс
тн мвадгід даіва-вадгн бгавад-відга
птгак — по-різному; дгійа — що думають; карма — корисливу діяльність; да — споглядач; дурай — зловмисний; пара-удайена — чужим процвітанням; арпіта — залишене; хт — серце; руджа — гінв; аніам — завжди; парн — інших; дуруктаі — лихими словами; вітуданті — турбує; арунтуд — гострими словами; тн — їх; м — не; авадгіт — вбиває; даіва — Провидінням; вадгн — вже вбиті; бгават — ти; відга — як.
Люди, які в усьому вбачають відмінності, які просто прив’язані до корисливої діяльності, думки яких лихі, яких засмучує процвітання інших і які через це намагаються завдати іншим прикрощів лихими й дошкульними словами, — уже мертві, тому що їх вбиває Провидіння. Тому таким піднесеним особам, як ти, немає потреби вбивати їх ще раз.
ПОЯСНЕННЯ: Людям матеріалістичним і прив’язаним до корисливої діяльності нестерпно бачити чуже процвітання. За винятком кількох осіб, які перебувають у свідомості Крішни, світ заповнюють такі заздрісні люди, завжди стурбовані через свою прив’язаність до матеріального тіла і брак знання про свою істинну духовну природу. Тому що серця заздрісних людей не знають спокою, вони вже нічим не ліпші за мертвих. Провидіння вже вбило їх. Отож Господь Брахма радить Господу Шіві, вайшнаву, який пізнав свою природу, не вбивати Дакші. Вайшнавів називають пара-дукга-дукгі, бо, хоча сам він не страждає ні за яких обставин, йому боляче бачити страждання інших. Тому вайшнава не повинен шукати нічиєї смерті ні фізично, ні подумки, він повинен намагатися відродити в інших людях свідомість Крішни, проявляючи до них співчуття. Рух свідомості Крішни започатковано для того, щоб звільнити заздрісних людей цього світу з лабет майі. І навіть хоча відданих іноді ставлять у важке становище, вони терпляче намагаються далі поширювати свідомість Крішни. Господь Чайтан’я радить:
тд апі сунічена
тарор апі сахішун
амнін мнадена
кіртанійа сад харі
«Святе Господнє ім’я треба повторювати в смиренному настрої, маючи себе за нижчого від соломинки на дорозі. Слід бути терплячішим за дерево, вільним від марнолюбства й готовим якнайшанобливіше схилятися перед іншими. З таким настроєм можна повторювати святе ім’я Господа безперервно» («Шікшаштака» 3).
Вайшнава повинен іти за прикладом таких вайшнавів, як Харідаса Тгакура, Ніт’янанда Прабгу і Господь Ісус Христос. Немає потреби вбивати тих, хто вже мертвий. Разом з тим, треба зазначити, що, хоча вайшнава повинен терпляче зносити образи проти себе, він не повинен терпіти блюзнірства проти Вішну чи вайшнавів.