36
йаджамнй увча
свґата те прасідеа тубгйа нама
рінівса рій кнтай трхі на
твм те ’дгіа нґаір макга обгате
ірша-хіна ка-бандго йатг пуруша
йаджамні — Дакшина дружина; увча — сказала у своїй молитві; су-ґатам — ласкаво просимо; те — Тебе; прасіда — будь милостивий; іа — дорогий Господи; тубгйам — Тобі; нама — шанобливі поклони; рінівса — обителе богині щастя; рій — з Лакшмі; кнтай — Своєю дружиною; трхі — захисти; на — нас; твм — Тебе; те — без; адгіа — верховний повелителю; на — не; аґаі — частинами тіла; макга — місце жертвопринесення; обгате — красиво виглядає; ірша-хіна — без голови; ка-бандга — маючи тільки тіло; йатг — як; пуруша — людина.
Дакшина дружина у своїй молитві сказала: Дорогий Господи, нам дуже пощастило, що Ти з’явився на місці жертвопринесення. Я шанобливо схиляюся перед Тобою і благаю Тебе дарувати Свою милість. Без Тебе місце жертвопринесення не має краси, як не має краси тіло без голови.
ПОЯСНЕННЯ: Одне з імен Господ Вішну — це Яґ’єшвара. У «Бгаґавад-ґіті» сказано, що всю свою діяльність треба виконувати як вішну-яґ’ю, тобто для задоволення Господа Вішну. Якщо ми не вдовольняємо Господа Вішну, то всі наші дії стають причиною нашого рабства у матеріальному світі. Це підтверджує в цьому вірші дружина Дакші, кажучи: «Без Твоєї присутності вся пишнота жертовної церемонії залишається безглуздою, як тіло без голови, хоч би як його прикрашали». Це порівняння так само стосується й суспільного тіла. Матеріальна цивілізація дуже пишається своїм проґресом, але по суті сучасне суспільство являє собою безголовий тулуб, від якого немає ніякої користі. Якщо люди не розвивають свідомість Крішни і знання про Вішну, Верховного Бога-Особу, весь їхній суспільний проґрес нічого не вартий, хоч би якими хитромудрими були їхні винаходи. У «Харі-бгакті-судгодаї» (3.11) сказано:
бгаґавад-бгакті-хінасйа
джті стра джапас тапа
апрасйаіва дехасйа
маана лока-раджанам
Як вказує цей вірш, коли людина помирає, її друзі та родичі, прикрашають її труп (особливо, якщо вони належать до нижчих класів людей). Після того, пишно вбране й прикрашене, мертве тіло виносять на процесію. Прикрашати мертве тіло повністю безглуздо, тому що життєва сила вже покинула його. Так само й родовитість, високе суспільне становище чи будь-яке матеріальне виховання в людини, яка не має свідомості Крішни, нічим не ліпші за прикраси на мертвому тілі. Дружину Дакші звали Прасуті, і вона була дочка Сваямбгуви Ману. Її сестра, Девахуті, вийшла заміж за Кардаму Муні, і в неї народився Капіладева, Бог-Особа. Таким чином Прасуті доводилася тіткою Господу Вішну. Прохаючи милості в Господа Вішну, вона зверталася до Нього з особливою любов’ю і, як тітка, прагнула отримати особливу ласку.
Також треба відзначити, що Прасуті прославляє Господ разом з богинею щастя. Коли людина поклоняється Господу Вішну, вона природно отримує також милість богині щастя. Господа Вішну називають амрітою, трансцендентним. Півбоги, разом з Брахмою і Господом Шівою, з’явилися вже після творення матеріального світу, але Господь Вішну існував ще до творення. Тому Його називають амрітою. Вайшнави поклоняються Господу Вішну разом з Його внутрішньою енерґією. Прасуті, дружина Дакші, попрохала Господа зробити жерців вайшнавами, щоб вони перестали бути просто корисливими трудівниками, які приносять жертви задля якоїсь матеріальної вигоди.