42
дев ӯчу
пур калппйе сва-ктам ударі-ктйа вікта
твам евдйас тасмін саліла ураґендрдгіайане
пумн еше сіддгаір хді вімітдгйтма-падаві
са евдйкшор йа патгі чарасі бгтйн авасі на
дев — півбоги; ӯчу — сказали; пур — раніше; калпа-апйе — під час всесвітнього знищення наприкінці калпи; сва-ктам — самонародженого; ударі-ктйа — втягнувши у Свій живіт; віктам — наслідок; твам — Ти; ева — певно; дйа — первиннй; тасмін — в тій; саліле — воді; ураґа-індра — на Шеші; адгіайане — на ложі; пумн — особа; еше — спочиваючи; сіддгаі — звільненими душами (як Санака та інші); хді — у серці; віміта — на кого медитують; адгйтма-падаві — шлях філософських роздумів; са — Він; ева — певно; адйа — зараз; акшо — обох очей; йа — хто; патгі — на шляху; чарасі — рухаєшся; бгтйн — слуг; авасі — захищаєш; на — нас.
Півбоги сказали: Дорогий Господи, колись, під час знищення всесвіту, Ти зберіг у Собі всі енерґії матеріального прояву. Всі жителі вищих планет, такі звільнені душі, як Санака, медитували тоді на Тебе, занурившись у філософські роздуми. Отже, Ти первинна особа, і Ти спочиваєш на водах всесвітнього потопу, лежачи на змії Шеша. Сьогодні Ти явився Себе нам, Твоїм слугам. Будь-ласка, даруй нам Свій захист.
ПОЯСНЕННЯ: У цьому вірші йдеться про часткове знищення нижчих планет всесвіту, яке відбувається, коли Господь Брахма лягає спати. Вищі планетні системи, починаючи з Махарлоки, Ґ’яналоки й Тапалоки, не тонуть під водою під час цього потопу. Цей вірш описує Господа як творця, тому що твірні енерґії проявляються з Його тіла, а після знищення входять у Нього і зберігаються в Його череві.
Також дуже важливо відзначити, що в цьому вірші півбоги кажуть: «Ми всі — Твої слуги (бгтйн). Будь-ласка, даруй нам Свій захист». Півбоги залежать від опіки Вішну, вони не мають незалежності. Тому «Бгаґавад-ґіта» засуджує поклоніння півбогам як марну річ і чітко вказує, що ласки півбогів шукають лише ті, хто втратив здоровий глузд. Загалом, якщо в людини є матеріальні бажання, вона може прохати виконати ці бажання Господа Вішну, замість звертатися до півбогів. Ті, хто звертається до півбогів, не мають великого розуму. Крім того, півбоги самі кажуть: «Ми Твої вічні слуги». Отже, слуг, чи відданих Господа, не дуже цікавить корислива діяльність, визначені в писаннях яґ’ї чи умоглядні роздуми. Вони просто служать Верховному Богові-Особі з щирою любов’ю і вірою, всю діяльність виконуючи в дусі цього любовного служіння, а Господь особисто захищає таких відданих. У «Бгаґавад-ґіті» Господь Крішна каже: «Просто віддайся Мені, і Я захищу тебе від усіх гріхів». Матеріальний світ влаштовано так, що людина не може не грішити, свідомо чи несвідомо, і, якщо вона не присвячує своє життя Вішну, їй доводеться страждати, пожинаючи плоди всіх своїх гріхів. Але той, хто віддається Господу й присвячує своє життя на служіння Йому, перебуває під безпосереднім захистом Господа. Такий відданий не боїться, що йому доведеться страждати за свої колишні гріхи, і не бажає свідомо чи несвідомо чинити будь-які нові гріхи.