1

ПОЯСНЕННЯ: Система брахмачар’ї існує з часу народження Брахми. Завжди була люди (передусім чоловіки), які ніколи не одружувалися. Замість дозволяти своєму сімені текти вниз, уони піднімали його до мозку. Їх називають ӯдргва-ретаса, «ті, хто піднімає сім’я вгору». Сім’я має такі дивовижні властивості, що, якщо за допомогою йоґи підняти його до мозку, можна проявляти незвичайні здібності    —    пам’ять стає дуже гострою, а тривалість життя збільшується. Завдяки цьому йоґи з непохитною рішучістю виконують численні аскези й досягають найвищої досконалості, піднімаючись навіть до духовного світу. Яскравий приклад брахмачарі, які прийняли цей принцип у своєму житті, являють собою четверо мудреців Санака, Санандана, Санатана й Санат-кумара, а також Нарада та інші.

Також важливими в цьому вірші є слова наіте ґхн хй васан    —    «вони не жили вдома». Ґха означає «дім», а також «дружина». Насправді, «дім» означає «дружина», «дім»    —    це не просто кімната чи будинок. Вдома живе той, хто живе з дружиною, а санн’ясі чи брахмачарі, навіть живучи в якійсь кімнаті чи в будинку, не живе вдома. Те, що ці мудреці не жили вдома, означає, що вони не одружувалися, а отже й не втрачали сім’я. Чоловік може вивергати сім’я тільки тоді, коли він має дім, дружину й намір зачати дитину, а якщо цього немає, то писання не радять вивергати сім’я. Цих засад дотримувалися з початку існування світу, і брахмачарі, живучи за цими засадами, ніколи не породжували нащадків. Досі мова йшла про нащадків Господа Брахми, які з’явилися від дочки Ману на ім’я Прасуті. Дочкою Прасуті була Дакшаяні, чи Саті, і, розповідаючи про її життя, Майтрея розповів про Дакшину яґ’ю. А тепер Майтрея розповідає про нащадків Брахминих синів. Деякі з численних синів Брахми, брахмачарі на чолі з Санакою і Нарадою, взагалі не одружилися, і тому про їхніх нащадків розповідати було нічого.