20
йасйґгрі-падма парічарйа віва-
вібгванйтта-ґубгіпатте
аджо ’дгйатішгат кгалу прамешгйа
пада джіттма-васанбгівандйам
йасйа — чиїм; аґгрі — стопам; падмам — лотосовим; парічарйа — поклоняючись; віва — всесвіт; вібгванйа — для створення; тта — отримав; ґуа-абгіпатте — щоб отримати відповідні якості; аджа — ненароджений (Господь Брахма); адгйатішгат — утвердився; кгалу — безперечно; прамешгйам — у найвищому становищі у всесвіті; падам — пост; джіта-тма — хто приборкав свій розум; васана — приборкавши життєве повітря; абгівандйам — гідний поклоніння.
Суніті вела далі: Верховний Бог-Особа настільки великий, що просто поклоняючись Його лотосовим стопам, твій великий прадід, Господь Брахма, усі якості, потрібні для творення всесвіту. Хоча він ненароджений і очолює всіх живих істот, він доясгнув цього високого становища з милості Верховного Бога-Особи, якому поклоняються навіть великі йоґи, приборкуючи розум і керуючи рухом життєвого повітря [прани].
ПОЯСНЕННЯ: Суніті навела приклад Господа Брахми, що доводився Дгруві Махараджі прадідом. Хоча Господь Брахма — теж жива істота, своїми аскезами з милості Верховного Господа він посів високе становище творця всесвіту. У будь-якій справі, щоб досягнути успіху, треба не лише виконати суворі аскези, але й покладатися на милість Верховного Бога-Особи. Мачуха підказала це Дгруві Махараджі, а Суніті, його рідна мати, це ще раз підтвердила.