65

ПОЯСНЕННЯ: У цьому вірші вжито кілька важливих слів, які треба варто уважно розглянути. Цар сказав, що через його надмірну прив’язаність до дружини серце його стало зовсім черстве. Такий наслідок надмірної прив’язаності до жінок. Цар мав дві дружини: перша була Суніті, а друга    —    Суручі. Однак він так сильно прив’язався до другої дружини, що жорстоко обійшовся з Дгрувою Махараджею. Внаслідок цього Дгрува покинув дім і пішов виконувати аскези. Хоча цар відчував батьківську любов до Дгруви Махараджі, через надмірну прив’язаність до другої дружини він притлумив своє почуття. Тепер він гірко шкодував про те, що він практично прогнав Дгруву Махараджу та його матір Суніті. Дгрува Махараджа пішов до лісу, а мати, яку він знехтував, теж жила як вигнанка. Цар шкодував про те, що прогнав свого сина, бо Дгруві було тільки п’ять років, а батько не повинен проганяти дружину й сина чи не бати про їхнє підтримання. Каючись через своє черстве ставлення до Суніті та її сина, цар був пригнічений, і обличчя його змарніло. Згідно з «Ману-смріті», чоловік ніколи не повинен кидати дружину й дітей. Іноді чоловік змушений піти від них, якщо вони не коряться йому й нехтують норми сімейного життя. Але в випадку Дгруви Махараджі так не було, тому що Дгрува був дуже чемний і слухняний. Мало того, він був великий відданий. Такої дитини в жодному разі не можна позбавляти своєї уваги, але сталося так, що цар прогнав його. Тепер він дуже шкодував через це.