No edit permissions for Ukrainian

79

йадаіка-пдена са пртгіврбгакас
тастгау тад-аґушга-ніпііт махі
нанма татррдгам ібгендра-дгішгіт
таріва савйетарата паде паде

йад  —  коли; ека  —  одною; пдена  —  ногою; са  —  Дгрува Махараджа; пртгіва  —  царя; арбгака  —  дитина; тастгау  —  стояв; тат-аґушга  —  великим пальцем ноги; ніпііт  —  притиснута; махі  —  Земля; нанма  —  похилилася; татра  —  тоді; ардгам  —  половина; ібга-індра  —  цар слонів; дгішгіт  —  перебуваючи; тарі іва  —  як човен; савйа-ітарата  —  вліво і вправо; паде паде  —  щокроку.

Від того, що царевич Дгрува Махараджа твердо стояв на одній нозі, під тиском великого пальця його ноги Земля стала перехилятися, скидаючись на човен, в якому везуть слона і який хитається від кожного руху цього слона.

ПОЯСНЕННЯ: Насамперед у цьому вірші треба звернути увагу на слово пртгіврбгака, «син царя». Коли Дгрува Махараджа жив удома, хоча він був царевич, його не пустили до батька на коліна. Але коли він досягнув високого рівня самоусвідомлення, чи відданого служіння, рухом великого пальця своєї ноги він міг похитнути всю Землю. В цьому полягає різниця між звичайною свідомістю і свідомістю Крішни. Царевич зі звичайною свідомістю може наразитися на відмову навіть з боку рідного батька, але коли та сама особа повністю розвиває в своєму серці свідомість Крішни, вона може рухом пальця своєї ноги похитнути всю Землю.

Хтось може заперечити: «Як міг Дгрува Махараджа похитнути цілу Землю, якщо він не міг навіть залізти на коліна батька?» Цей арґумент справляє великого враження на вчених людей, тому що він являє собою приклад логічної помилки наґна-матріка. За такою самою логікою можна сказати, що, якщо наша мати ходила голою в дитинстві, вона повинна залишатися голою і після того, як вона виросла. Так думала мачуха Дгруви Махараджі: якщо вона змогла колись не пустити його на коліна батька, хіба він міг зробити таке чудо, похитнути всю Землю? Вона була ошелешена, почувши, що Дгрува Махараджа завдяки постійній зосередженості на Верховному Богові-Особі у своєму серці зміг похитнути Землю, як слон, що своїми рухами може погойднути човен, на якому його везуть.

« Previous Next »