82
рі-бгаґавн увча
м бгаіша бла тапасо дуратйайн
нівартайішйе пратійта сва-дгма
йато хі ва пра-ніродга сід
ауттнапдір майі саґаттм
рі-бгаґавн увча — Верховний Бог-Особа відповів; м бгаіша — не бійтеся; блам — маленького Дгруву; тапаса — суворою аскезою; дуратйайт — рішуче налаштований; нівартайішйе — попрохаю припинити; пратійта — можете повертатися; сва-дгма — до своїх домівок; йата — звідки; хі — певно; ва — у вас; пра-ніродга — зупинка руху життєвого повітря; сіт — сталася; ауттнапді — через сина царя Уттанапади; майі — в Мені; саґата-тм — повністю занурений в думки про Мене.
Верховний Бог-Особа відповів: Дорогі півбоги, не турбуйтеся. Це сталося через сувору аскезу рішуче налаштованого сина царя Уттанапади, що повністю занурився в думки про Мене. Дихання всього всесвіту стало зупинятися через нього. Можете спокійно повертатися до своїх осель. Я скажу цьому хлопчику припинити свою аскезу, і вас це більше не турбуватиме.
ПОЯСНЕННЯ: Одному з ужитих у цьому вірші слів, саґаттм, філософи-майаваді дають неправильне тлумачення, кажучи, що індивідуальність Дгруви Махараджі з’єдналася з Верховним «Я» Бога-Особи. За допомогою цього слова філософи-майаваді намагаються довести, що індивідуальна душа зливається з Наддушею і після цього перестає існувати окремо. Але тут Верховний Господь ясно каже, що Дгрува Махараджа так занурився в медитацію на Верховного Бога-Особу, що Він Сам, всесвітня свідомість, привабився до Дгруви. Щоб задовольнити півбогів, Він вирішив Сам піти до Дгруви Махараджі й попрохати його припинити цю сувору аскезу. Слова Верховного Господа не підтверджують теорії філософів-майаваді про те, що індивідуальна зливається воєдино з Наддушею. Тут сказано, що Наддуша, Бог-Особа, хотів зупинити сувору аскезу Дгруви Махараджі.
Той, хто задовольняє Верховного Бога-Особу, задовольняє всіх, так само, як поливаючи водою корінь дерева, ми задовольняємо кожну гілку, галузку і листок на дереві. Той, хто здатний привабити до себе Верховного Бога-Особу, природно приваблює до себе весь усесвіт, бо Крішна — це верховна причина всесвіту. Всі півбоги злякалися загинути, задихнувшись без повітря, але Бог-Особа заспокоїв їх, сказавши, що Дгрува Махараджа був великий Господній відданий і не мав наміру знищити всіх істот у всесвіті. Відданий ніколи не бажає зла іншим живим істотам.
Так закінчуються пояснення Бгактіведанти до «Шрімад-Бгаґаватам», Четвертої пісні, восьмої глави, яка називається «Дгрува Махараджа покидає дім і йде в ліс».