No edit permissions for - pnd :: Temporary -

ТЕКСТ 26

маитрейа увча
итй арчита са бхагавн
атидийтмана падам
бласйа пайато дхма
свам агд гаруа-дхваджа

маитрейа увча—великий мудрец Майтрея продолжал; ити— таким образом; арчита—воспетый; са—Верховный Господь; бхагавн — Личность Бога; атидийа — предложив; тмана — Свою; падам—обитель; бласйа—пока ребенок; пайата—смотрел; дхма—в обитель; свам—собственную; агт—вернулся; гаруа-дхваджа—Господь Вишну, чье знамя украшено изображением Гаруды.

Великий мудрец Майтрея сказал: Выслушав молитвы и восхваления Дхрувы Махараджи и пожаловав ему Свою планету, Господь Вишну, восседающий на Гаруде, на глазах у мальчика улетел в Свою обитель.

Из этого стиха следует, что планета, которую Господь Вишну пожаловал Дхруве Махарадже, является Его собственной обителью. Описание обители Господа приводится в «Бхагавад-гите» (15.6): йад гатв на нивартанте тад дхма парама мама.

« Previous Next »