TEXT 3

Як сказано в сьомій главі (7.3): манушй сахасрешу качід йататі сіддгайе — ті, хто намагається стати на рівень духовної реалізації — непересічні люди: вони вище мільйонів і мільйонів звичайних людей, позбавлених знання про духовне усвідомлення. Але якщо комусь із тих, хто справді намагається збагнути своє духовне становище, вдається зрозуміти, що Кша — це Верховний Бог-Особа, володар усього, ненароджений — це означає, що він добився найбільшого успіху в духовній реалізації. Лише на цій стадії, цілком усвідомивши верховне становище Кши, можна повністю звільнитись від усіх наслідків своїх гріховних дій.

Господа описано тут словом аджа, що означає «ненароджений», але Він відрізняється від живих істот, також описаних як аджа у другій главі. Господь відмінний від живих істот, які народжуються і вмирають внаслідок прив’язаності до матеріального. Обумовлені душі змінюють свої тіла, але Його тіло незмінне. Навіть коли Він приходить у матеріальний світ, Він приходить як той же самий ненароджений; тому в четвертій главі сказано, що Господь, завдяки Своїй внутрішній потенції, не підвладний нижчій, матеріальній енерґії, а завжди перебуває в верховній енерґії.

У цьому вірші слова ветті лока-махеварам вказують на те, що Кша — верховний володар усіх планетних систем всесвіту. Він існував ще до творення, й Він відмінний од Свого творіння. Всіх напівбогів було створено всередині матеріального світу, але що стосується Кши, то сказано, що Він нестворений. Отже, Кша відмінний навіть од таких великих напівбогів, як Брахм та іва. Він — творець Брахми, іви та всіх інших напівбогів, і тому на всіх планетах Його визнають як Верховну Особу.

р Кша відмінний од усього створеного, і кожний, хто знає Його таким, негайно звільнюється від усіх наслідків своїх гріховних дій. Щоб отримати можливість пізнавати Верховного Господа, необхідно звільнитись від будь-якої гріховної діяльності. Його можна пізнати лише шляхом відданого служіння й ніяк інакше, — так твердить Бгаґавад-ґт.

Не слід уявляти, що Кша — це людська істота. Як стверджувалося раніше, лише нерозумні вважають Його за людську істоту. Тут знову виражено те ж саме, але іншими словами. Інтеліґентна людина, яка розуміє конституціональне становище Бога, завжди вільна від усіх гріховних реакцій.

Але, якщо Кша відомий як син Девак, то хіба може Він бути ненародженим? Це пояснено в рмад-Бгґаватам: коли Він з’явився перед Девак та Васудевою, Він не був народжений як звичайна дитина. Він з’явився в Своїй одвічній формі, а далі знову став звичайною дитиною.

В матеріальному світі ми змушені діяти, але, якщо ми діємо за вказівками Кши, наші дії — трансцендентні. Матеріальні наслідки — сприятливі чи несприятливі — не впливають на них. Якщо хтось думає, що в матеріальному світі є щось сприятливе або несприятливе, це, в тій чи іншій мірі, вигадка, тому що в матеріальному світі немає нічого сприятливого. Все є несприятливим, бо несприятливою є сама матеріальна природа. Нам тільки здається, що вона сприятлива. Справжня сприятлива діяльність — це щире віддане служіння в свідомості Кши. Отже, якщо ми взагалі бажаєм, щоб наша діяльність була сприятливою, нам слід діяти за вказівками Верховного Господа. Ці вказівки дано в авторитетних страх, таких як рмад-Бгґаватам і Бгаґавад-ґт, або ми отримуємо їх від істинного духовного вчителя. Духовний вчитель є представник Верховного Господа, і тому його вказівки приходять безпосередньо від Верховного Господа. Духовний вчитель, святі та стри спрямовують на один і той самий шлях. Між цими трьома джерелами нема суперечностей. Усі дії, які людина виконує згідно з їхніми вказівками, вільні від впливу наслідків благочестивої та неблагочестивої діяльності матеріального світу. Трансцендентне ставлення відданого до своєї діяльності — це стан істинного самозречення, і його називають саннйсою. Істинно зреченим є той, хто діє, почуваючи себе до обов’язку діяти так, як наказує Верховний Господь, й хто також не прив’язаний до плодів своєї діяльності (анріта карма-пгалам) — так стверджується в першому вірші шостої глави Бгаґавад-ґти. Кожний, хто діє за вказівками Верховного Господа, фактично є саннйс та йоґ, а не той, хто одягається як саннйс чи вдає з себе йоґа.