TEXT 2
бгавпйайау хі бгӯтн
рутау вістарао май
тватта камала-патркша
мхтмйам апі чвйайам
бгава — поява; апйайау — зникнення; хі — неодмінно; бгӯтнм — усіх живих істот; рутау—вислухані; вістараа—докладно; май—мною; тватта—від Тебе; камала-патра-акша—о лотосоокий; мхтмйам—слава; апі—також; ча—і; авйайам—невичерпне.
О лотосоокий, вислухавши Твоє вичерпне пояснення про те, як з’являються і зникають усі живі істоти, я усвідомив Твою невичерпну славу.
Зраділий Арджуна звертається до Кши, називаючи Його лотосооким (очі Кши нагадують пелюстки лотоса), бо в останньому вірші попередньої глави Господь запевнив Арджуну: аха ктснасйа джаґата прабгава пралайас татг. «Я — джерело появи й зникнення всього матеріального творіння». І ось Арджуна в подробицях почув про це від Господа. Далі Арджуна дізнається, що хоча Кша є джерело всього сущого, Сам Він перебуває осторонь усього. Господь сказав у дев’ятій главі, що Він всюдисущий, але це не означає, що Він присутній скрізь особисто. Могутність Кши незбагненна, і Арджуна підтверджує, що цілком усвідомив це.