TEXT 23

Як раніше вказувалось, стра-відгі, або настанови стр, призначені для різних класів і ступенів людського суспільства. Кожен повинен дотримуватись цих правил та приписів, а той, хто діє примхливо, керуючись хтивістю, жадібністю і бажанням, не може зробити своє життя досконалим. Іншими словами, той, хто знає теоретично всі приписи, але не дотримується їх практично, є останній з-поміж людей, тобто належить до нижчого розряду людських істот. За людського життя жива істота повинна бути поміркованою, вона повинна дотримуватись засад, що впорядковують її життя, сприяють їй сходити щаблями розвитку, — в протилежному випадку вона занепадає. Однак, якщо людина навіть і дотримується всіх встановлених правил та моральних принципів, але не приходить до пізнання Верховного Господа, то всі її знання втрачають усякий сенс. І навіть якщо вона визнає існування Бога, але її не приваблює віддане служіння Господеві, всі її досягнення й зусилля стають марними. Тому треба поступово підняти себе до рівня свідомості Кши і відданого служіння Йому. Лише таким чином можна досягти вищого ступеня досконалості, а не інакше.

Дуже важливим є тут слово кма-крата. Людина, яка зумисне порушує правила, діє, керуючись хтивістю. Вона знає, що її вчинок заборонений, але все ж таки не відмовляється від нього. Це називається діяти з власної примхи. Вона знає, що слід робити, але не робить цього. Таку людину називають свавільною, на неї чекає невідворотна кара Верховного Господа, і вона не зможе досягти досконалості, мети людського життя. Це життя призначене на очищення існування, і той, хто не дотримується правил й приписів, не може очиститись та досягти справжнього щастя.