TEXT 28
араддгай хута датта
тапас тапта кта ча йат
асад ітй учйате пртга
на ча тат претйа но іха
араддгай — без віри; хутам — запропоноване в жертву; даттам—дане; тапа—покута; таптам—здійснене; ктам—що виконане; ча—також; йат—таке; асат—неістинне; іті—таким чином; учйате—кажуть, що є; пртга—син Птги; на—ніколи; ча— також; тат—той; претйа—після смерті; на у—не; іха—у цьому житті.
Але будь-які жертвопринесення, аскези й благодійність, що виконуються без віри у Всевишнього, є ненадійними, о сину Птги, і плоди їх недовговічні. Їх називають «асат» і вони не приносять користі ні в цьому житті, ні в наступному.
Будь-які дії — жертвопринесення, благодійність, аскези є марними, якщо їх не спрямовано до трансцендентної мети. Тому цей вірш засуджує подібні дії. Треба все виконувати в свідомості Кши во ім’я Всевишнього. Без такої віри і без належного керівництва неможливо отримати жодного доброго результату. Всі ведичні стри закликають до віри у Верховного Господа. Вища мета Вед — пізнати Кшу. Не можна добитися успіху, якщо не слідувати такому принципові. Тому найліпше з самого початку діяти в свідомості Кши, під керівництвом істинного духовного вчителя. Лише такий шлях приведе до успіху.
Людей в обумовленому стані приваблює поклоніння напівбогам, духам або йакшам на кшталт Кувери. Ґуа благочестя вища від ґуи пристрасті і невігластва, але той, хто безпосередньо звертається до свідомості Кши, стає трансцендентним стосовно всіх трьох ґу матеріальної природи. Хоча існує багато способів поступового сходження, однак людина, яка завдяки спілкуванню з чистими відданими прямо звертається до свідомості Кши, обирає найліпший шлях духовного розвою, слідувати яким і радить дана глава. Щоб досягнути успіху на такому шляхові, треба насамперед знайти істинного духовного вчителя й пройти підготовку під його керівництвом. Лише тоді можна віднайти віру у Всевишнього, віру, яка з часом розів’ється у любов до Нього. Любов ця — найвища мета всіх живих істот. Отже, треба безпосередньо звернутись до свідомості Кши, і саме в цьому полягає сенс сімнадцятої глави.
Так закінчуються пояснення Бгактіведанти до сімнадцятої глави рмад Бгаґавад-ґти, в якій розглядалися різновиди віри.