TEXT 30
дех нітйам авадгйо ’йа
дехе сарвасйа бграта
тасмт сарві бгӯтні
на тва очітум архасі
дех—власник матеріального тіла; нітйам— вічно; авадгйа—не може бути вбитим; айам—ця душа; дехе—в тілі; сарвасйа—кожного; бграта—нащадок Бгарати; тасмт—тому; сарві—всі; бгӯтні—живі істоти (які народжені); на—ніколи; твам—ти; очітум—тужити; архасі—повинен.
О нащадку Бгарати, не можна вбити того, хто мешкає в тілі. Тому не варто сумувати ні за якою живою істотою.
Цими словами Господь завершує розділ Свого вчення, що був присвячений незмінності душі. Описуючи безсмертну душу в її різних аспектах, Господь Кша встановлює, що душа вічна, а тіло минуще. Тому Арджуні, як кшатрійі, не слід ухилятись від виконання свого обов’язку із страху, що його дід і його вчитель, Бгшма і Дроа, загинуть у бою. Найкраще, поклавшись на авторитет Кши, повірити в існування душі, відмінної од матеріального тіла і не вважати, що ознаки життя проявляються на певній стадії розвитку матерії внаслідок взаємодії хімічних речовин. Однак, хоча душа й безсмертна, насильство не заохочується. Лише коли воно справді необхідне, наприклад, під час війни, його можна застосувати, але тільки з Господньої санкції, а не з власної примхи.