TEXT 64
рґа-двеша-вімуктаіс ту
вішайн індрійаі чаран
тма-вайаір відгейтм
прасдам адгіґаччгаті
рґа — прихильності; двеша — відчуженості; вімуктаі — тим, хто звільнився від; ту—але; вішайн—об’єкти чуттів; індрійаі—чуттями; чаран — діючи; тма-вайаі — під контролем; відгейа-тм—той, хто додержується засад, що впорядковують його життя у свободі; прасдам—Господня милість; адгіґаччгаті—досягає.
На людину, вільну від усякої прихильності та антипатій і здатну опановувати свої почуття за допомогою засад, що впорядковують її життя і ведуть до свободи, сходить Господня милість.
Вже пояснювалось, що за допомогою різних методів можна штучно підкорити чуття, але якщо не залучувати їх до трансцендентного служіння Господу, то завжди залишатиметься можливість падіння. Хоча може здаватись, що людина, яка цілковито перебуває в свідомості Кши, діє на чуттєвому рівні, але насправді, завдяки свідомості Кши, вона не прив’язана до чуттєвої діяльності. Людину в свідомості Кши цікавить лише те, що стосується вдоволення Кши, й нічого більше. Тому вона трансцендентна щодо будь-якої прив’язаності або відречення. Якщо Кша захоче, відданий може зробити що завгодно, навіть небажане на звичайний погляд; але якщо Кша не бажає, відданий не робитиме того, що зробив би задля власного задоволення за звичайних обставин. Тому рішення — діяти або не діяти — залишається за Кшою, тому що це Він насправді скеровує відданого. Таке розуміння приходить з безпідставної Господньої ласки і відданий може досягти його, незважаючи на те, що діє на чуттєвому рівні.