РОЗДІЛ ДВАДЦЯТЬ ДРУГИЙ

За ведичним звичаєм незаміжні дівчата віком від десяти до чотирнадцяти років, аби мати доброго чоловіка, поклоняються Господу Шіві або богині Дурзі. Неодружених же вріндаванських дівчат вже звабила Крішнина краса. Проте коли почалася пора хеманта (що саме перед зимою), вони взялись поклонятися богині Дурзі. Перший місяць хеманти називають Аґрахаяна (жовтень — листопад), і того часу незаміжні ґопі почали поклонятися богині Дурзі, склавши перед нею свої обітниці. Спочатку їли саму хавіш’янну, страву з мунґ-дгалу і рису, що зварені разом у воді без спецій чи куркуми. Ту страву радять Веди, щоб очистити тіло раніш як виконувати будь-яку ритуалістичну церемонію. Удосвіта всі незаміжні ґопі Вріндавани брали купіль в Ямуні, а тоді поклонялися богині Кат’яяні. Кат’яяні — то інше ім’я богині Дурґи. Поклоняються Кат’яяні у формі фіґури, що зроблена з піску, який взято на березі Ямуни. Ведичні писання повідомляють, що мурті, форму божества, можна виготовити з різних матеріальних речовин. Божество можна намалювати або вилити з металу, зробити з самоцвітів чи глини, вирізьбити з дерева чи каменю або ще відтворити собі його образ у серці. Філософи-майаваді вважають ті всі форми Божества за уявні, але ведична література приймає їх за невідмінні від Верховного Господа чи відповідного півбога.
 

Неодружені ґопі виготовляли божество богині Дурґи і поклонялися йому, офіруючи сандалову пасту, ґірлянди, куріння, лампади і ще багато чого іншого — фрукти, збіжжя, молоде зілля. Після вшанування божества звичайно просять в нього благословення. Незаміжні ґопі завжди з великою відданістю молилися до богині Кат’яяні: «О найвища зовнішня енерґіє Бога-Особи, о найвища містична сило, о найвище панівне божество матеріального світу, о богине, появи свою ласку, зроби, щоб син Нанди Махараджі Крішна став нашим чоловіком». Вайшнави, як правило, півбогам не поклоняються. Шріла Нароттама даса Тгакура суворо заборонив тим, хто прагне поступу в чистому відданому служінні, поклонятися будь-яким півбогам. А проте ґопі, що не мають собі рівних у любові до Крішни, поклонялися богині Дурзі. Подеколи ті, хто поклоняється півбогам, покликаються на те, що і ґопі теж поклонялися богині Дурзі; але ж мусимо знати, що мали на меті ґопі. Здебільшого люди поклоняються богині Дурзі задля того, щоб отримати якесь матеріальне благословення, але ґопі молилися до Дурги, щоб стати дружинами Господа Крішни. Річ у тім, що Крішна є осереддя всієї діяльности, і тому, щоб досягти Його, відданий може вдаватись до будь-яких засобів. Ґопі були готові на все, аби тільки догодити Крішні чи послужити Йому. В цьому — найвища досконалість ґопі. Щоб отримати Крішну за чоловіка, вони цілісінький місяць поклонялися богині Дурзі і молилися щодня, щоб Крішна, син Нанди Махараджі, став їхнім чоловіком.
 

Рано-вранці ґопі йшли на берег Ямуни робити омовіння. Вони ставали побравшись за руки і починали голосно співати про надзвичайні Крішнині діяння. За давнім звичаєм індійські дівчата й жінки, коли купаються в річці, лишають своє вбрання на березі й ідуть у воду голі. Чоловікам суворо заборонено підходити до того місця, де купаються жінки, і цього правила неухильно дотримуються і нині. Читаючи в серцях юних незаміжніх ґопі, Верховний Бог-Особа дарував їм те, чого вони прагнули. Вони молилися, щоб Крішна став їхнім чоловіком — і Крішна вирішив задоволити їхнє бажання.
 

Крішна з друзями з’явився на місці події в день наприкінці місяця аґрахаяна. Одне з імен Крішни — Йоґешвара, тобто володар містичних сил. Йоґ, що практикує медитацію, на силі прослідити найтонші процеси в психіці інших людей, тож Крішна й поготів знав, чого прагнуть ґопі. Він з’явився на березі річки, і, хутко позбиравши одіж ґопі, виліз на найближче дерево, а звідти, усміхаючись, став промовляти до ґопі.
 

— Любі Мої дівчата, — мовив до них, — прошу вас підходити одна по одній. Хай кожна лагідно попрохає віддати їй вбрання, тоді зможе забрати його назад. То не жарти, Я кажу цілком серйозно. Не подумайте, що Я насміхаюся над вами — ви ж поклонялися богині Кат’яяні впродовж місяця і дотримували всіх реґулівних засад! Будь-ласка, не підходьте всі нараз. Підходьте по одній. Я хочу бачити кожну з вас, тонкостанних, у повній красі! Нагадаю Своє прохання підходити по одній. Я чекаю.
 

Дівчата були у воді, коли Крішна звернувся до них. Від Його жартівливої мови вони почали ззиратися між собою, усміхаючись. Вони були щасливі чути Крішнине прохання, бо всі давно кохали Його, але вийти з води соромилися. Вони були голісінькі, тому лишалися стояти в річці і тільки ззиралися. А що пробули у воді вже довго, то позамерзали й цілі тремтіли, однак від любих жартівливих слів Ґовінди відчули радісну бентегу. Вони звернулися до Крішни:

— Любий сине Нанди Махараджі, прохаємо, не жартуй так. Ми на таке не заслугували. Ти ж чемний хлопець, син шанованого Нанди Махараджі, і ми дуже любимо Тебе. Але що то за жарти, коли нас трусить від холоду? Будь ласка, віддай нам одіж якомога швидше, а то ми геть замерзнемо! — Тоді з великим смиренням стали казати до Крішни: — Любий Ш’ямасундаро, ми всі Твої вічні слуги. І хоч би що Ти наказав нам, мусимо виконувати не вагаючись, бо то наш релігійний обов’язок. Але якщо Ти й далі наполягатимеш на тому, що зробити неможливо, то ми підемо до Нанди Махараджі і наскаржимося на Тебе. Якщо ж і Нанда Махараджа не зможе наставити Тебе на розум, ми пожаліємося на Твою поведінку цареві Камсі.
 

— Дорогі дівчата, — відповів Крішна, вислухавши благання незаміжніх ґопі, — якщо ви вважаєте себе за Моїх вічних слуг, які завжди готові виконати Мій наказ, то Моя вимога до вас така: будь-ласка, підходьте сюди, кожна усміхнена, і одна по одній забирайте свій одяг. Якщо ж ви не виконаєте цього і підете скаржитися Моєму батькові, Мені про те байдуже, бо, знаю, Мій батько старий і нічого Мені не зробить.
 

Ґопі побачили, що Крішна сильніший і затявся на Своєму. Їм лишалось одне: виконати Його наказ. Одна по одній вони виходили з води, а були голі, то намагалися прикрити наготу лівою рукою. Вони стояли перед Крішною, тремтячи всім тілом. Їхня поведінка була така проста, а вони самі такі невинні, що Крішна одразу був вдоволений ними. Так були задоволені бажання всіх незаміжніх ґопі, які молилися до Кат’яяні мати Крішну чоловіком. Бачити жінку голою може тільки її чоловік. Незаміжні ґопі прагнули, щоб Крішна став їхнім чоловіком, і Він виконав їхнє бажання в такий спосіб. Задоволений ними, Він поклав їхнє вбрання Собі на плече і почав говорити:

— Любі Мої дівчата! Скупавшись голими в Ямуні, ви вчинили велику образу, і Варунадева, панівне божество Ямуни, розгнівався на вас. Тому якщо хочете, щоб півбог Варуна простив вас, торкніться до чола молитовно складеними долонями й вклоніться йому.

Для простодушних ґопі все, що казав Крішна, було непорушна істина. Щоб відвести від себе гнів Варунадеви, отримати бажаного наслідку своїх обітниць і, найголовніше, дати насолоду своєму шанованому Господеві Крішні, вони одразу зробили, як Він їм наказував. Так вони стали найпіднесеніші з-поміж усіх коханих Крішни і Його покірливі слуги.
 

З рівнем свідомости Крішни, на якому перебувають ґопі, ніщо не може зрівнятись. Насправді ґопі було байдуже про Варуну чи будь-якого іншого півбога, вони прагнули єдиного — вдоволити Крішну. Поведінка простодушних ґопі розчулила й вдовольнила Крішну, і Він без затримки вертав вбрання ґопі, що підходили одна по одній. Крішна надурив молоденьких незаміжніх ґопі й примусив їх стояти перед Ним голими, а Сам насолоджувався, жартуючи з ними. І хоча Він поводився з ними наче з ляльками і до того ж покрав їхню одежу, ґопі все одно були задоволені Ним і нікому не поскаржилися. Такий настрій ґопі явив Господь Чайтан’я, молячись: «Любий Господи Крішно! Пригорни мене до Себе, топчи ногами або розбий мені серце, не являючись переді мною — роби все, що Тобі до вподоби, бо Ти цілковито вільний робити що схочеш. Але хоч би як Ти чинив, Ти вічно є мій Господь, і я Тобі одному поклоняюсь». Таке є ставлення ґопі до Крішни.
 

Господь Крішна був задоволений з ґопі, а що вони хотіли мати Його за чоловіка, то сказав їм:

— Мої любі дівчата, Я знаю, яке ви маєте бажання щодо Мене й чому ви поклонялися богині Кат’яяні, і Я цілковито схвалюю це. Кожен, чий розум завжди заглиблений у Мене, навіть якщо причиною тому хіть, є піднесена особистість. Як ніколи не проростає смажена зернина, так і жодне бажання, яке пов’язане зі Мною, на противагу звичайній кармі жодного корисливого наслідку не дає.
 

В «Брахма-самхіті» є таке твердження: кармі нірдахаті кінту ча бгакті-бгджм. Корислива діяльність зв’язує кожного, але віддані не мусять страждати від наслідків своєї діяльности, тому що роблять усе задля вдоволення Господа. Так само ставлення ґопі до Крішни виглядає як хтиве бажання, та насправді воно не має нічого спільного з хтивим бажанням звичайної жінки. Чому це так, пояснює Сам Крішна. Діяльність у відданім служінні Крішні трансцендентна щодо всіх корисливих наслідків.
 

— Любі ґопі, — вів далі Крішна, — ваше прагнення мати Мене за свого чоловіка сповниться, бо ви хотіли цього, поклоняючись богині Кат’яяні. Обіцяю, що наступної осені ми зустрінемося, й тоді ви будете насолоджуватися Мною як своїм чоловіком.
 

Ступивши в затінок дерев, Крішна відчув невимовне щастя. Йдучи лісом, Він став говорити до жителів Вріндавани:

— Любі Стокакрішна, Варутгапа, Бгадрасена, Судама й Субала, хороші Мої Арджуна, Вішала, Рішабга! Погляньте лише на ці найщасливіші з-поміж дерев Вріндавани. Вони присвятили своє життя на загальне добро. Самі вони терплять усі злигодні, що посилає їм природа — ураґани й зливи, палючу спеку й пронизливий холод, але ніколи не перестають дбати про те, щоб дати нам захист і спочинок. Любі друзі, Я думаю, що це життя в тілі дерев для них славетне. Вони так піклуються про захист інших, як ото шляхетна, піднесена й милосерда людина, що ніколи не відмовить дати милостиню тим, хто її просить. Так і ці дерева забезпечують захисток усім і дають людству безмір дарів — листя, квіти, плоди, затінок, коріння, кору, духмяні масла й паливо. Вони досконалий взірець шляхетности. Вони наче благородна людина, яка присвятила все можливе — своє тіло, розум, діяльність, інтелект і мову — для добра усіх живих істот.
 

Верховний Бог-Особа гуляв берегом Ямуни, торкався дерев, їхнього листя, плодів, квітів і молодих гілочок і підносив їхню гідну хвали доброчесну діяльність. Різні люди мають різні погляди на те, що є благо для суспільства, але вічну користь людському загалові дає поширення руху свідомости Крішни. Кожен мусить бути готовий пропаґувати цей рух. Слід бути покірливішому від трави на дорозі й терплячішому за дерево, вчить Господь Чайтан’я. Господь Крішна Сам пояснив, яке терпіння має дерево, і той, хто звістує свідомість Крішни, повинен через пряму учнівську послідовність від Господа Крішни й Господа Чайтан’ї взяти з Їхніх повчань урок для себе.
 

Дорогою, йдучи крізь ліс Вріндавану берегом Ямуни, Крішна сів у чудовому місці перепочити, а корови пустив напитися холодної й прозорої води з Ямуни. Потомлені пастушки, Крішна й Баларама також пили з річки. Після того, як Крішна побачив молоденьких ґопі, що робили омовіння в Ямуні, решту ранку Він бавився з хлопчиками.