ВІРШ 8
мантрйа чбгйануджта
парішваджйбгівдйа там
руроха ратга каічіт
парішвакто ’бгівдіта
мантрйа — спитавши дозволу; ча — і; абгйануджта — отримавши дозвіл; парішваджйа — обійнявши; абгівдйа — вклонившись до стіп; там — Махараджі Юдгіштгірі; руроха — зійшов; ратгам — на колісницю; каічіт — кимось; парішвакта — якого обійняли; абгівдіта — якому склали поклони.
За якийсь час Господь спитався в Махараджі Юдгіштгіри дозволу їхати і, отримавши дозвіл, шанобливо вклонився цареві до стіп, а той обійняв Господа. Далі підійшли всі інші — хто обійняти Господа, а хто вклонитись Йому, після чого Він зійшов на Свою колісницю.
Махараджа Юдгіштгіра був старший двоюрідний брат Господа Крішни, і тому перед тим, як їхати, Господь вклонився цареві до стіп. Цар обійняв Його як молодшого брата, хоча чітко усвідомлював, що Крішна — Верховний Бог-Особа. Господь насолоджується, коли Його відданий з любови вважає Його за менш важливого. Немає нікого величнішого за Господа чи рівного Йому, але Господь тішиться, коли відданий ставиться до Нього як до молодшого. Все це — трансцендентні розваги Господа. Імперсоналістам неприступні ті надзвичайні ролі, що їх виконують віддані Господа. Після Юдгіштгіри Господа обійняли Бгіма й Арджуна, що були одного з Ним віку, а Накула й Сахадева, молодші за Господа, вклонилися Йому.