ВІРШ 2
са уччаке дгавалодаро даро
’пй урукрамасйдгараоа-оім
ддгмйамна кара-каджа-сампуе
йатгбджа-кгае кала-хаса утсвана
са — та, що; уччаке — засяяла; дгавала-удара — біла й опукла; дара — мушля; апі — хоча й; урукрамасйа — героя надзвичайних пригод; адгараоа — трансцендентною якістю Його вуст; оім — почервоніла; ддгмйамна — зазвучавши; кара-каджа-сампуе — затиснута в Його лотосовій руці; йатг — як; абджа-кгае — між стеблинами лотосів; кала-хаса — лебідь, що пірнув; утсвана — голосно зазвучала.
Біла й опукла мушля в руці Господа Крішни, що Він в неї засурмив, від дотику Його трансцендентних вуст немов порожевіла. Видавалося, що то білий лебідь бавиться між стебел червоних лотосів.
Те , що біла мушля , торкнувшись вуст Господа , порожевіла , — символ , сповнений глибокого духовного смислу. Господь є цілковито духовний, а матерія — то незнання Його духовного буття. Насправді для духовно просвітленої особи немає нічого матеріального, і таке просвітлення приходить, щойно людина стикається з Верховним Господом Шрі Крішною. Господь присутній у кожній часточці, і проявити Свою присутність Він може в кожній живій істоті. Від палкої любови до Господа та відданого служіння Йому, іншими словами, від духовного спілкування з Господом все набирає духовности, як набуває рожевого відтінку мушля, коли Господь бере її в руку. Парамахамса, тобто людина з розвинутим інтелектом, подібний до лебедя, що плаває у водах духовного блаженства, вічною окрасою яких є лотос Господніх стіп.