ВІРШ 35
сӯта увча
кпай снеха-ваіклавйт
сӯто віраха-каріта
тмеварам ачакшо
на пратйхтіпііта
сӯта увча — Сута Ґосвамі сказав; кпай — співчуваючи від усього серця; снеха-ваіклавйт — розумовий розлад через глибоку прив’язаність; сӯта — Санджая; віраха-каріта — у розпачі від розлуки; тма-іварам — зі своїм паном; ачакша — не побачивши його; на — не; пратйха — відповів; аті-пііта — надто зажурений.
Сута Ґосвамі сказав: Санджая, не побачивши у палаці Дгрітараштри, свого пана, був переповнений співчуттям, глибоко схвильований та засмучений і тому не зміг належно відповісти Махараджі Юдгіштгірі.
Санджая, протягом довгого часу бувши особистим секретарем Махараджі Дгрітараштри, мав добру нагоду вивчити звички свого пана. І коли він побачив, що Дгрітараштра, нічого йому не сказавши, покинув дім, його смуткові не було меж. Санджая щиро співчував Дгрітараштрі, бо через битву на Курукшетрі цар Дгрітараштра втратив усе — і людей, і маєтки, і накінець цареві з царицею, розчарованим до краю, довелося покинути дім. Санджая розцінював те, що сталося, по-своєму, бо не знав, що Відура допоміг Дгрітараштрі духовно прозріти і що той покинув дім у радісному піднесенні, сповнений віри в ліпше життя після того, як він, наче з темного колодязя, вибрався з дому. Якщо не мати міцної віри в те, що після зречення життя буде ліпше, то у зреченні не втриматись, хоч би й змінити зовні одяг і віддалитись від дому.