No edit permissions for Ukrainian

ВІРШ 11

свалакта йма-тураґа-йоджіта
ратга м
ґендра-дгваджам ріта пурт
вто ратгва-двіпапатті-йуктай
сва-сенай ді
ґвіджаййа нірґата

су-алактам—чудово прикрашена; йма— чорними; тураґа  —  кіньми; йоджітам  —  запряжена; ратгам  —  колісниця; мґа-індра  —  лев; дгваджам  —  зі стягом; ріта  —  під захистом; пурт  —  зі столиці; вта  —  оточений; ратга  —   колісницями; ава   —   вершниками; двіпапатті   —   слонами; йуктай   —   так споряджений; сва-сенай   —   разом з пішими воїнами; діґвіджаййа  —  щоб підкорити; нірґата  —  вирушив.

Махараджа Парікшіт зійшов на колісницю, запряжену вороними кіньми, на його стязі був зображений лев. З такими окрасами серед колісниць, кінноти, слонів та піших воїнів, він вирушив зі столиці підкорювати всі сторони світу.

Військове спорядження Махараджі Парікшіта дечим відрізнялося від того, що мав його прадід Арджуна: Арджунина колісниця була запряжена білими кіньми, а Парікшітова    —    вороними; Парікшіт мав на стягові лева, а його прадід    —    Хануманджі. Царська процесія, як у Махараджі Парікшіта, з красиво оздобленими колісницями, кіннотниками, слонами, піхотою та музиками не просто тішить око     —     таке військове спорядження свідчить  про  високу культуру суспільства, що дбає про естетичність навіть на полі бою.

« Previous Next »