ВІРШ 24
іда мамчакшва тавдгі-мӯла
васундгаре йена вікарітсі
клена в те балін балійас
суррчіта кі хтам амба саубгаґам
ідам — це; мама — мені; чакшва — будь ласка, розкажи; тава — твою; дгімӯлам — головну причину страждань; васундгаре — джерело усіх багатств; йена — якою; вікаріт асі — змарніла; клена — впливом часу; в — чи; те — твоє; балінм — могутнє; балійас — могутнішим; сура-арчітам — кому поклоняються півбоги; кім — чи; хтам — забране; амба — матінко; саубгаґам — щастя.
Матінко, ти — скарбниця усіх багатств. Скажи, будь ласка, в чому причина страждань, що так ослабили тебе? Я думаю, то могутній час, що бере гору і над найсильнішими, забрав у тебе добру долю, перед якою схилялися навіть півбоги.
Милістю Господа кожна планета від самого створення забезпечена усім потрібним. Отже, Земля вже має всі багатства, щоб підтримувати своїх жителів. Але коли на планету сходить Господь, вона ще багатішає і виявляє такі щедроти, що навіть півбоги з любов’ю поклоняються їй. Однак Господньою волею все на Землі може змінитися в одну мить. Господь може створити, а може знищити — то вже як Йому завгодно. Тому жодна істота не має вважати себе за самодостатню чи незалежну від Господа.