ВІРШІ 26-30
сатйа ауча дай кшнтіс
тйґа сантоша рджавам
амо дамас тапа смйа
тітікшопараті рутам
джна вірактір аіварйа
аурйа теджо бала смті
свтантрйа кауала кнтір
дгаірйа мрдавам ева ча
прґалбхйа прарайа іла
саха оджо бала бгаґа
ґмбгірйа стхаірйам стікйа
кіртір мно ’нахакті
ете чнйе ча бгаґаван
нітй йатра мах-ґу
прртгй махаттвам іччгадбгір
на війанті сма кархічіт
тенха ґуа-птреа
рі-нівсена смпратам
очмі рахіта лока
ппман калінекшітам
сатйам—правдивість; аучам—чистота; дай—неспроможність зносити нещастя інших; кшнті — вміння тримати себе в руках навіть коли є причини гніватись; тйґа — великодушність; сантоша — задоволення у собі; рджавам — прямота; ама — твердість розуму; дама — владання органами чуттів; тапа — вірність своєму обов’язку; смйам — безсторонність щодо друзів та ворогів; тітікш — терпимість до образ з боку інших; упараті — байдужість до здобутків та втрат; рутам — додержання настанов писань; джнам — знання (самоусвідомлення); віракті — неприв’язаність до чуттєвої втіхи; аіварйам — провід; аурйам — лицарство; теджа — впливовість; балам — сила робити неможливе ; смті — знання свого справжнього обов’язку; свтантрйам — незалежність від інших; кауалам — майстерність у всіх діях; кнті — вродливість; дгаірйам — свобода від неспокою; мрдавам — доброта; ева — так; ча — також; прґалбгйам — винахідливість; прарайа — ввічливість; ілам — чемність; саха — рішучість; оджа — досконале знання; балам — досконалість у виконанні; бгаґа — об’єкт насолоди; ґмбгірйам — радісність; стгаірйам — непохитність; стікйам — вірність; кірті—слава; мна—велич, гідна поклоніння; анахакті— відсутність пихи; ете — усі ці; ча анйе — також багато інших; ча — і; бгаґаван — Бог- Особа; нітй — вічні; йатра — де; мах-ґу — піднесені якості; прртгй — гідний мати; махаттвам — велич; іччгадбгі — ті, хто того прагне; на — ніколи; війанті — не занепадає; сма — хоч коли; кархічіт — в якийсь час; тена — Ним; ахам—я; ґуа-птреа—вмістище всіх якостей; рі — богині процвітання; нівсена — місцем перебування; смпратам—нещодавно; очмі—думаю про; рахітам—позбавлена; локам—планет; ппман— джерело всіх гріхів; калін — Калі; ікшітам — видно.
Господеві притаманні: 1) правдивість; 2) чистота; 3) неспроможність зносити страждання інших; 4) здатність панувати над гнівом; 5) задоволеність у Собі Самому; 6) прямота; 7) стійкість розуму; 8) владання над органами чуттів; 9) відповідальність; 10) неупередженість; 11) терпимість; 12) врівноваженість; 13) вірність; 14) обізнаність; 15) свобода від прив’язаности до задоволення чуттів; 16) вищість; 17) лицарство; 18) великий вплив; 19) сила здійснювати неможливе; 20) виконання Свого обов’язку; 21) цілковита незалежність; 22) умілість; 23) довершена краса; 24) незворушність; 25) доброта; 26) винахідливість; 27) делікатність; 28) великодушність; 29) рішучість; 30) повнота і досконалість знання; 31) правильність дій; 32) володіння всіма об’єктами насолоди; 33) радісність; 34) непохитність; 35) вірність; 36) слава; 37) шанованість; 38) скромність; 39) буття (як Бога-Особи); 40) вічність та багато інших трансцендентних якостей, що вічно в Ньому присутні й невіддільні від Нього. І цей Бог- Особа , вмістище всього добра і краси, Господь Шрі Крішна, нині завершив Свої трансцендентні розваги на Землі. Відколи Його немає, скрізь поширився вплив доби Калі, і мені прикро бачити це.
Якщо навіть комусь вдасться стерти Землю на порох і тоді злічити її атоми, то обрахувати незбагненних трансцендентних якостей Господа ніхто, проте, не здолає. Відомо, що Господь Анантадева Своїми незліченними язиками колись узявся розповідати про трансцендентні якості Верховного Господа, однак, хоча минуло безліч років, Він і подосі не зміг перелічити їх. Тож наведений перелік якостей Господа призначений просто дати уявлення про них, доступне для людського розуміння. Ба навіть ці якості вміщують багато інших. Шріла Джіва Ґосвамі каже, що третя якість Господа — що Він не може зносити, коли інші страждають — складається з двох інших: 1) Він захищає душі, що віддалися Йому, і 2) Він доброзичливий до Своїх відданих. У «Бгаґавад- ґіті» Господь висловлює Свою волю: Він хоче, щоб усі душі віддалися тільки Йому, і запевняє кожного, що захистить того, хто віддасться Йому, від наслідків усіх гріхів. Душі, що не впокоряються Господеві, не є Його віддані, отож Господь особисто піклується не про кожного. На боці відданих всі Його добрі бажання, і до тих, хто виконує любовне трансцендентне служіння Господеві, Він виявляє особливу увагу. Господь провадить таких чистих відданих і допомагає їм виконувати обов’язки на шляху повернення до Себе. Неупередженість (10) означає, що Господь дарує однакову милість усім — як сонце, що проливає своє проміння на кожного. Проте є багато таких, що не здатні скористатися з сонячного проміння. Господь проголошує, що тому, хто віддається Йому, забезпечений Його всебічний захист, однак є нещасні люди, які не можуть погодитися на цю умову Господа і тому мусять зазнавати на собі дії усіх нещасть матеріального світу. Отже, хоча Господь бажає добра кожному однаково, нещаслива жива істота — тільки через погане товариство — не може ін тото (цілковито) прийняти Його настанови, але винуватити в цьому Господа не можна. Кажуть, що Він бажає добра лише відданим, а тому здається, що Він небезсторонній. Однак насправді сама жива істота вирішує, прийняти їй неупереджену прихильність Господа чи відкинути.
Господь ніколи не ламає Свого слова чести. Якщо Він пообіцяв когось захищати, Він дотримає Свого слова за будь- яких обставин. Чистий відданий повинен неухильно виконувати обов’язок, який поклав на нього Господь чи істинний представник Господа, духовний учитель. А все інше зробить Господь, і зробить неодмінно.
Почуття відповідальности Господа також є річ незвичайна. Господь не відповідальний ні за що, бо всю роботу виконують Його різноманітні уповноважені енерґії. Незважаючи на це Він, граючи різноманітні ролі у Своїх трансцендентних розвагах, добровільно бере на Себе обов’язки. Хлопчиком Він грав роль пастушка. Досконало виконував Він Свої обов’язки і як син Нанди Махараджі. Так само, гравши як син Махараджі Васудеви роль кшатрії, Він поводився як досконалий войовничого духу кшатрія. Майже завжди кшатрія здобуває собі дружину або в бою, перемігши суперників, або викрадаючи її. Для кшатрії це достойна поведінка, бо він повинен показати майбутній дружині свою силу й звитягу, щоб вона, дочка кшатрії, мала змогу оцінити лицарську доблесть свого майбутнього чоловіка. Навіть Бог-Особа Шрі Рама появив такий лицарський дух під час Свого одруження. Він зламав найміцніший лук Харадганур і так здобув руку Сітадеві, матері усіх щедрот. Під час весільних свят виявлявся бойовий дух кшатрій, і в таких битвах не було нічого поганого. Господь Шрі Крішна повністю виконував цей обов’язок кшатрії: Він мав більш як шістнадцять тисяч дружин, кожну з яких Він здобув, як то гідно доблесного кшатрії. Вступати в битву шістнадцять тисяч разів, щоб здобути шістнадцять тисяч дружин, безперечно на силі тільки Верховний Бог-Особа. І так само Він повністю виявив Своє почуття відповідальности у кожній зі Своїх різноманітних трансцендентних розваг.
Чотирнадцяту якість, знання, можна далі розділити на п’ять складових: 1) інтелект; 2) вдячність; 3) здатність оцінювати умови, беручи до уваги місце, об’єкт і час, 4) досконале знання усього і 5) усвідомлення Своєї сутности. Лише дурні не чують вдячности до тих, хто робить їм добро. Однак Господь не потребує ніякого добра від інших поза Собою Самим, бо Він є повний у Собі; та все ж Він почувається вдячним перед Своїми відданими за їхнє бездомісне служіння. Господь почувається вдячний Своїм відданим за щире, нічим не зумовлене служіння і намагається віддячити їм, відповісти служінням на служіння, хоча віддані своєю чергою не мають у серці ніякого бажання приймати служіння від Господа. Виконувати трансцендентне служіння Господеві само по собі є трансцендентне благо для відданого, і тому відданий не розраховує, що отримає щось від Господа взамін. З ведичного афоризму сарва кгалв іда брахма можна зрозуміти, що через Своє всепроникаюче сяйво брахмаджйоті Господь зовні і зсередини пронизує все, наче всюдисущий матеріальний простір, а отже Він знає все.
Що стосується вроди Господа, то Він має певні відмітні риси, які вирізняють Його з-поміж усіх інших істот, а крім того Він має надзвичайно привабливі риси, що притягують до себе розум навіть найвродливішої з усіх, Радгарані — найвищого утвору Господа. Тому Його називають Мадана-мохана — «той, хто приваблює навіть розум Купідона». Шріла Джіва Ґосвамі Прабгу, ретельно дослідивши й інші трансцендентні якості Господа, підтверджує, що Господь Шрі Крішна Абсолютний Верховний Бог-Особа (Парабрахман). Завдяки Своїм незбагненним енерґіям Він є всемогутній, і тому Він — Йоґешвара, верховний владика всіх містичних сил, а отже Його вічна форма духовна і є поєднанням вічности, блаженства та знання. Невіддані збагнути динамічної природи Його пізнання не можуть, бо задовольняються самим осяганням вічности Його форми знання. Зрівнятися з Ним на знанні прагнуть усі великі душі. Це означає, що будь-яке інше знання недостатнє, мінливе й конечне, тимчасом як знання Господа є незмінне і невимірне. Шріла Сута Ґосвамі підтверджує це у «Бгаґаватам»: жителі Двараки бачили Господа щодня, а проте їхнє прагнення бачити Його чимдалі дужчало. Живі істоти можуть розуміти, що набути якостей Господа — це найвища мета, однак досягти такого становища, як у Господа, їм неприступно. Матеріальний світ є утвором махат-таттви Господа, Його містичної йоґа-нідри, коли Він спочиває в Причиновому океані; проте все творіння видається реальним проявом Його творчости. Це означає, що сни Господа також проявляються реально. Отже, Він може тримати у своїй трансцендентній владі все; і хоч де і хоч коли Він з’являється, Він приходить у всій Своїй повноті.
Господь, уособлюючи всі описані якості, підтримує життєдіяльність усього творіння і при тому дарує спасіння навіть Своїм ворогам, котрих вбиває. Він вабить до Себе і найпіднесеніші звільнені душі. Йому поклоняються навіть Брахма й Шіва, найбільші з півбогів. Навіть у Своєму втіленні пуруша- аватари Він є Господом творчої енерґії. Творча енерґія діє, як про те сказано в «Бгаґавад-ґіті» (9.10), під Його наглядом. Він «вмикає» і «вимикає» матеріальну енерґію, і для того, щоб керувати нею у незліченних усесвітах, Він стає першоджерелом усіх незліченних втілень у всіх усесвітах. В одному окремому всесвіті приходить більш як п’ятсот тисяч втілень Ману, є втілення і в інших усесвітах. Однак у духовному світі, поза махат-таттвою, за втілення немає мови — там на кожній з різних Вайкунтг перебувають повні поширення Господа. Планет в духовному світі принаймні втричі більше проти незліченних усесвітів махат-таттви. Слід при тому взяти до уваги, що всі форми Нараяни Господа є тільки поширеннями Його аспекту Всудеви, отож Він — це Всудева, Нараяна і Крішна водночас. Він — рі-кша ґовінда харе мурре, хе нтга нрйаа всудева, всі в Ньому одному. Отже, Його якостей не обрахувати нікому, хоч би яка велика особистість взялася до того.