ВІРШ 13
тулайма лавенпі
на сварґа нпунар-бгавам
бгаґават-саґі-саґасйа
мартйн кім утіша
тулайма—порівняти; лавена—до хвилі; апі — навіть; на — ніколи; сварґам — райські планети; на — ні; апуна-бгавам — звільнення від матеріального; бгаґават-саґі — з відданим Господа; саґасйа — спілкування; мартйнм — приречених на смерть; кім — що є; ута — годі й говорити; іша — за світські благословення.
Одна хвиля в товаристві відданого Господа важить незрівнянно більше, ніж піднесення на райські планети чи звільнення з пут матерії, а за матеріальні благословення в формі матеріального добробуту, що призначені для тих, хто приречений вмерти, годі й згадки.
Порівнювати щось між собою можна лише коли в порівнюваних об’єктів є якісь спільні риси. Однак немає такої матеріальної речі, яку можна було б порівняти до спілкування з відданими. Люди, котрі прив’язані до матеріального щастя, прагнуть дістатися вищих планет — Місяця, Венери чи Індралоки, а ті, хто досяг успіхів у матеріальному філософствуванні, прагнуть цілковито звільнитися з пут матерії. Коли людина розчаровується у будь-яких матеріальних здобутках, вона починає прагнути геть протилежного — апунар-бгави, звільнення від нових народжень. Але чисті віддані Господа не прагнуть ні щастя, що його можна звідати у райському царстві, ані звільнення з пут матерії. Іншими словами, для чистих відданих Господа матеріальні радощі райських планет — просто фантасмагорія, а що вони вже позбулися матеріальних уявлень про насолоду й страждання, то вони звільнені навіть перебуваючи у матеріальному світі. Це означає, що чисті віддані Господа занурені в трансцендентне існування, а саме в любовне служіння Господеві і в матеріальному, і в духовному світі. Урядовець завжди той самий і на службі, і вдома, і будь-де; відданий так само не має нічого спільного ні з чим матеріальним, тому що завжди виконує трансцендентне служіння Господеві. А якщо він не має нічого спільного з матеріальним, зрозуміло, що йому не принесуть насолоди ніякі матеріальні здобутки — ні царство, ні влада над чим завгодно, бо всьому цьому швидко — зі смертю тіла — приходить кінець. Віддане служіння вічне, і кінця йому немає, бо воно духовне. Отже, здобутки чистого відданого не мають нічого спільного з матеріальними здобутками, а тому навіть порівнювати їх неможливо. Сута Ґосвамі був чистий відданий Господа, і отож його спілкування з мудрецями Наймішаран’ї — річ виняткова. Спілкування з грубими матеріалістами в матеріальному світі гідне тільки осуду. Матеріалістів називають йошіт-санґі, прив’язаними до матеріальних пут (жінок та іншого). Така прив’язаність є ознакою зумовлености, тому що вона відбирає в людини все добре в житті і руйнує процвітання суспільства. А бгаґавата-санґі, той, хто завжди прив’язаний до імені Господа, Його слави, форми, якостей тощо, — це повна протилежність матеріалістові. Спілкування з бгаґавата-санґі завжди бажане, воно гідне найвищої шани, і його слід поставити собі за найвищу мету життя.