ВІРШ 32
парікшід увча
ахо адйа вайа брахман
сат-севй кшатра-бандгава
кпайтітхі-рӯпеа
бгавадбгіс тіртгак кт
парікшіт увча — щасливий Махараджа Парікшіт сказав ахо — о; адйа — нині; вайам — ми; брахман — брахмано; сат- севй — гідний служити відданому ; кшатра — правителі ; бандгава—друзі; кпай—твоєю ласкою; атітгі-рӯпеа — якість; бгавадбгі — вам; тіртгак — гідні бути місцем прощі; кт — перетворені.
Щасливий цар Парікшіт мовив: О брахмано! Лише зі своєї ласки, прийшовши просто як гість, ти освятив нас і перетворив кожного з нас майже на місце прощі. Твоєю милістю ми, просто негідний нащадок царського роду, отримали змогу служити відданому.
ПОЯСНЕННЯ: Зазвичай святі віддані, як Шукадева Ґосвамі, не наближаються до тих, хто насолоджується світським життям, а до представників царського роду й поготів. Махараджа Пратапарудра був послідовник Господа Чайтан’ї, але попри це Господь, коли той висловив бажання побачитися з Господом, не дав на це згоди. Відданому, котрий прагне повернутися до Бога, суворо заборонено спілкуватися з жінками та з тими, хто занурений у земні насолоди. Тому віддані рівня Шукадеви Ґосвамі ніколи не мають і найменшого бажання бачитися з царями. Зрозуміло, проте, що у випадку з Махараджею Парікшітом все було не так, як звичайно. Махараджа Парікшіт, дарма що цар, був великий відданий, і тому Шукадева Ґосвамі прийшов зустрітися з ним на останньому відтинку його життя. Через смиренність, що притаманна кожному відданому, Махараджа Парікшіт вважав себе негідним нащадком своїх славетних предків, великих кшатрій, хоча насправді він ні на чому не поступався їм. Недостойних нащадків царських родів прийнято називати кшатра-бандгави, як оце недостойних нащадків брахман називають двіджа-бандгу чи брахма-бандгу. Присутність Шукадеви Ґосвамі сильно надихнула Махараджу Парікшіта. Він відчув, що присутність великого святого, чий прихід будь- яке місце перетворює на місце прощі, освятила його.