ВІРШ 32
кечід ахур аджам джатам
пунйа-шлокасйа кіртайе
йадох прійасйанвавайе
малайасйева чанданам
кечіт — дехто; ху — каже; аджам — нерожденний; джтам—народився; пуйа-локасйа — великого доброчесного царя; кіртайе — щоб прославити; йадо — царя Яду; прійасйа — любого; анвавйе — в родині; малайасйа — Малайські гори; іва — як; чанданам — сандал.
Дехто каже, що Нерожденний народився, щоб прославити праведних царів, а інші кажуть, Ти народився, щоб вдовольнити царя Яду, одного з найдорожчих Твоїх відданих. Ти з’являєшся в його родині так само, як сандал з’являється в Малайських горах.
ПОЯСНЕННЯ: Явлення Господа в матеріальному світі спантеличує, і тому спільної думки щодо народження Нерожденного немає. У «Бгаґавад-ґіті» Господь каже, що Він народжується в матеріальному світі, хоча Він — Господь усього створеного й нерожденний. Тож Нерожденний народжується, це незаперечно, бо Він Сам стверджує це. Однак щодо того, чому Він народжується, думки є різні. У «Бгаґавад-ґіті» це також пояснено: Він з’являється через Свою внутрішню енерґію, щоб відновити засади релігії, захистити праведних і знищити безбожних. Саме така місія, що з нею приходить Нерожденний. Проте сказано ще, що Господь прийшов прославити доброчесного царя Юдгіштгіру. Господь Шрі Крішна певно хотів, щоб задля добра всього світу над ним царювали Пандави. Коли світом править доброчесний цар, всі люди щасливі, а під безбожним правителем люди не знають щастя. В добу Калі правителі більшістю безбожні, тому й громадяни їхніх держав постійно нещасливі. За демократичного ладу безбожні громадяни самі вибирають з-поміж себе правителів, і тому їм нікого звинувачувати в своєму нещасті. Слави великого праведного царя зажив і Махараджа Нала, але з Господом Крішною він не був зв’язаний. Тому сказано, що Крішна прийшов, щоб прославити Махараджу Юдгіштгіру, а царя Яду Він уславив, з’явившись в його роді. Господа називають Ядава, Ядувіра, Ядунандана й т. ін., але Він Сам завше вільний від обов’язку перед Своєю родиною. Він наче той сандал, що росте в Малайських горах. Сандалові дерева можуть рости і в інших місцях, будь-де, але найбільше їх у Малайських горах, тому сандал повелося пов’язувати з цими горами. Висновок зі сказаного такий: Господь є вічно нерожденний, наче сонце, і все ж Він з’являється, як сонце з’являється на східному виднокраї. І як сонце не належить східному обрію, так і Господь не є чиїмось сином — Він є батько всього сущого.