ВІРШ 48
ахо ме пайатджна
хді рӯга дуртмана
пракйасйаіва дехасйа
бахвйо ме ’кшаухіір хат
ахо — О; ме — мій; пайата — подивися; аджнам — невігластво; хді — у серці; рӯгам — втверджений у; дуртмана — грішника; пракйасйа — призначеного для інших; ева — безперечно; дехасйа — тіла; бахвйа — дуже багато; ме — мною; акшаухіі — військові з’єднання; хат — вбито.
Цар Юдгіштгіра мовив: Лиха моя доля! Я найбільший з усіх грішників, а серце моє, погляньте, сповнене невігластва. Це тіло, що мало б діяти для добра інших, вигубило численні військові з’єднання.
ПОЯСНЕННЯ: Стандартне військове з’єднання, так зване акшаухіні, складається з 21 870 колісниць, 21 870 слонів, 109 650 піших воїнів та 65 600 кіннотників. На полі битви Курукшетра таких акшаухіні загинуло багато. Махараджа Юдгіштгіра, найдоброчесніший цар, якого тільки знав світ, бере на себе відповідальність за загибель величезної кількости живих істот, бо битва, власне, відбулася на те, щоб повернути йому трон. Зрештою це тіло існує на благо іншим. Поки в ньому є життя, воно має служити іншим, а коли істота вмирає, її тіло стає їжею для псів, шакалів та черви. Махараджа Юдгіштгіра засмучений, бо задля одного тлінного тіла відбулася така велетенська кривава січ.