No edit permissions for Ukrainian

ВІРШ 3–4

папраччха чемам евртха
йан м пччхатга саттам
кшнубгва-равае
раддадгно мах-ман
.

састх віджйа саннйасйа
карма траі-варґіка ча йат
всудеве бгаґаваті
тма-бгва дга ґата

папраччга  —  запитав; ча  —  також; імам  —  це; ева  —  точно як; артгам  —  мета; йат  —  що; мм  —  мене; пччгатга  —  ви запитуєте; саттам  —  о великі мудреці; кша-анубгва  —   заглиблені в думки про Крішну; равае  —  в слухання; раддадгна  —  сповнений віри; мах-ман  —  велика душа; састгм  —  смерть; віджйа  —  повідомлений; саннйасйа  —  зрікаючись; карма   —   корисливої діяльности; траі-варґікам   —    три основи: релігійність, матеріальне збагачення та задоволення чуттів ; ча   —   також ; йат   —   що може бути ; всудеве  —  в Господі Крішні; бгаґаваті  —  Богові-Особі; тма-бгвам  —  любовну прив’язаність; дгам  —  непохитну; ґата  —   досягнув.

О великі мудреці, дізнавшись про свою неминучу смерть, шляхетна душа Махараджа Парікшіт, завжди заглиблений у думки про Господа Крішну, зрікся всієї корисливої діяльности    —    релігійних ритуалів, діяльности задля матеріального збагачення та задоволення чуттів    —    і так утвердився у своїй природній любові до Крішни. Він задав Шукадеві Ґосвамі ті самі запитання, що й ви задали мені.

ПОЯСНЕННЯ: Зумовлених душ, що ведуть боротьбу за існування в матеріальному світі, ваблять головно три різновиди діяльности    —    релігійні ритуали, матеріальне збагачення та задоволення чуттів. Така діяльність, упогоджена з приписами Вед, називається шляхом карма-кандії. Домогосподарям радять дотримуватися цих правил, щоб насолоджуватись матеріальним добробутом і в цьому, і в наступному житті. Більшість людей вабить діяльність саме такого роду. Навіть у сучасній безбожницькій цивілізації люди приділяють найбільше уваги економічному розвиткові та задоволенню чуттів, хоча про релігію їм байдуже. Як великий імператор світу Махараджа Парікшіт зобов’язаний був дотримуватися приписів розділу Вед карма-кандія, проте після короткого спілкування з Шукадевою Ґосвамі він остаточно усвідомив, що Господь Крішна, Абсолютний Бог-Особа (Всудева), до кого від самого народження він почував природну любов,    —    це все. Тому він непохитно зосередив свій розум на Богові, зрікшись усього, що приписує розділ карма- кандія. Такого рівня досконалости ґ’яні досягають через багато-багато народжень. Ґ’яні, тобто філософи-емпірики, що намагаються отримати звільнення, в тисячу разів ліпші від тих, хто діє заради плодів, але й серед ґ’яні справді звільнених є один на сотні тисяч. А з сотень тисяч таких звільнених осіб ледве один спроможний зосередити розум на лотосових стопах Господа Шрі Крішни, про що каже Сам Господь у «Бгаґавад-ґіті» (7.19). Тут Махараджу Парікшіта не випадково названо мах-ман, що ставить його на один рівень з махатмами, яких описано у «Бгаґавад-ґіті». Після Махараджі Парікшіта також було чимало махатм, які також відкинули світогляд карма-кандії, цілковито й у всьому поклавшись на Верховного Бога-Особу Крішну. У Своїй «Шікшаштаці» (8) Господь Чайтан’я, що є Сам Господь Крішна, вчить: 

лішйа в пда-рат пінашу мм
адаранн марма-хат кароту в
йатг татг в відадхту лампао
мат-пра-нтхас ту са ева нпара

«Господь Крішна, коханий численних відданих (жінок), може обійняти цю в усьому покірну Йому служницю або може розтоптати мене ногами, або розбити моє серце, довго не з’являючись переді мною, але, що б Він не вчинив, Він однаково навіки залишиться абсолютним повелителем мого серця».

Шріла Рупа Ґосвамі казав:

вірачайа майі даа діна-бандго даймӣ в
ґатір іха на бгаватта кчід анй мамсті
ніпатату ата-коі-нірбгара в навмбха
тад апі кіла-пайода стӯйате чтакена

«О Господи, покровителю знедолених, роби зі мною що хочеш, даруй мене ласкою чи скарай мене, проте у цьому світі я не маю більше на кого сподіватися, крім Тебе, мій Господи. Птах чатака молить, щоб прийшла хмара, і уславлює її в молитвах завжди    —    чи та проливає дощ, чи січе блискавицями».

Учитель духовного вчителя Господа Чайтан’ї, Шріла Мадгавендра Пурі, прощаючись з усіма обов’язками карма- кандії, каже:

сандгй-вандана бгадрам асту бгавато бго снна тубгйа намо
бго дев пітара ча тарпаа-відгау нха кшама кшамйатм
йатра квпі нішадйа йдава-кулоттамасйа каса-двіша
смра смрам аґга хармі тад ала манйе кім анйена ме

«На все добре, моя вечірня молитво. Прощавай моє ранкове омовіння. О півбоги й прабатьки, даруйте мені, будь ласка. Я більше не можу радувати вас своїми підношеннями. Я вирішив звільнитися від усіх наслідків своїх гріхів, просто скрізь і повсякчас пам’ятаючи великого нащадка Яду і грізного ворога Камси [Господа Крішну]. Гадаю, мені вистачить цього. Який сенс вдаватись до чогось іще?»

ріла Мадгавендра Пурі веде далі:

муґдга м ніґаданту ніті-ніпу бгрнта мухур ваідік
манда бндгава-сачай джаа-дгійа муктдар содар
унматта дганіно вівека-чатур кмам мах-дмбгікам
мокту на кшмате манґ апі мано ґовінда-пда-спгм

«Нехай прискіпливі моралісти звинувачують мене в тому, що я впав в оману,    —    мені байдуже. Нехай знавці ведичних приписів ганять мене як відступника. Нехай друзі та родичі звуть мене невдахою, а брати    —    дурнем, нехай багаті поклонники мамони показують на мене, як на божевільного, а премудрі філософи звинувачують у пихатості    —    однаково мій розум ні на йоту не поступиться, я не послаблю своєї рішучости і твердого наміру служити лотосовим стопам Ґовінди, навіть якщо я на це не здатний».

Про те саме говорить Прахлада Махараджа:

дгармртга-кма іті йо ’бгігітас тріварґа
ӣкш трайі найа-дамау вівідг ча врт
манйе тад етад акгіла ніґамасйа сатйа
свтмрпаа сва-сухда парамасйа пуса

«Релігію, економічний розвиток та задоволення чуттів вихваляють як три засоби стати на путь спасіння. І з них ікш трайі, тобто наука про душу, про кармічну діяльність та логіку і про політику та економіку,    —    це просто різні способи дістати засоби до існування. Все, що стосується до цих галузей ведичної науки, я вважаю за тимчасову діяльність. Натомість істинна ціль життя    —    віддатись Верховному Господеві Вішну, і тільки це я вважаю за найвищу істину» (Бгаґ. 7.6.26).

Цьому питанню підводить підсумок «Бгаґавад-ґіта» (2.41) словами вйавасйтмік буддгі    —    « абсолютний шлях до досконалости». Шрі Баладева Від’ябгушана, великий вчений-вайшнава, визначає це як бгаґавад-арчан-рӯпаіка-нішкма- кармабгір віуддга - чітта    —    визнання за свій найвищий обов’язок трансцендентного любовного служіння Господу, вільного від кармічних наслідків.

Тому коли Махараджа Парікшіт, відкинувши усі життєві концепції карма-кандії, твердо вирішив обрати притулком лотосові стопи Господа Крішни, він був абсолютно правий.

« Previous Next »