No edit permissions for Ukrainian

ВІРШ 23

асмат-прасда-сумукга калай калеа
ікшвку-ваа аватірйа ґурор нідее
тішган вана са-дайітнуджа вівеа
йасмін вірудгйа даа-кандгара ртім рччгат

асмат  —  до всіх нас, від Брахми до мурашки; прасда  —  безпричинна милість; сумукга  —  прихильний; калай  —  разом зі Своїми повними поширеннями; калеа  —  Господь усіх енерґій; ікшвку  —  Махараджі Ікшваку з династії Сонця; вае   —   в родині ; аватірйа   —   зійшовши ; ґуро   —   батька чи духовного вчителя; нідее  —  з наказу; тішган  —  розташувавшись; ванам  —  у лісі; са-дайіт-ануджа  —  разом з дружиною та молодшим братом ; вівеа   —   пішов ; йасмін   —    кому; вірудгйа  —  пішовши насупереч; даа-кандгара  —  десятиголовий Равана; ртім  —  велике горе; рччгат  —  дістав.

З безпричинної милости до всіх живих істот всесвіту Верховний Бог-Особа, разом зі Своїми довершеними поширеннями, прийшов у родині Махараджі Ікшваку як повелитель Своєї внутрішньої енерґії, Сіти. З наказу Свого батька, Махараджі Дашаратги, Він пішов на вигнання в ліс у супроводі тільки дружини та молодшого брата і прожив там багато років. Десятиголовий Равана, що володів великою матеріальною могутністю, вчинив проти Господа велику образу і цим накликав на себе кінець.

ПОЯСНЕННЯ: Господь Рама    —    це Верховний Бог-Особа, а Його брати, Бгарата, Лакшмана та Шатруґгна,    —    це Його довершені поширення. Четверо братів належать до вішну- таттви, Вони ніколи не були людьми. Серед коментаторів «Рамаяни» є багато безчесних невігласів, які зображають молодших братів Господа Рамачандри звичайними живими істотами . Але ось у « Шрімад - Бгаґаватам » , найдостовірнішому писанні з науки про Бога, зрозуміло сказано, що брати Господа Рамачандри    —    це Його довершені поширення. Відначально Господь Рамачандра    —    це втілення Всудеви, Лакшмана    —    втілення Санкаршани, Бгарата    —    Прад’юмни, а Шатруґгна    —    Аніруддги. Лакшміджі Сіта    —    це внутрішня енерґія Господа, а не звичайна жінка чи втілення Дурґи, зовнішньої енерґії Господа. Дурґа являє собою зовнішню енерґію Господа, і вона пов’язана з Господом Шівою.

Як сказано у «Бгаґавад-ґіті» (4.7), Господь сходить тоді, коли суспільство відхиляється від засад справжньої релігії. Саме за таких обставин з’явився і Господь Рамачандра разом зі Своїми братами    —    поширеннями внутрішньої енерґії Господа, та з Лакшміджі Сітадеві.

Від Свого батька, Махараджі Дашаратги, Господь Рамачандра одержав наказ покинути дім і піти в ліс на вигнання. Господь скорився батьковому наказу, як взірцевий син, дарма що якраз цього дня Його мали коронувати на царя Айодг’ї. Один з молодших братів Рамачандри, Лакшмана, побажав піти разом з Ним, і таке саме бажання висловила вічна дружина Господа, Сітаджі. Господь погодився, і всі разом вони пішли в ліс Дандакаран’я. Вони прожили там чотирнадцять років. Під час того заслання Равана зчинив чвару з Рамачандрою, викравши дружину Господа, Сіту. Закінчилась ця незгода тим, що могутній Равана був знищений разом з його царством та родиною.

Сіта    —    це Лакшміджі, богиня процвітання, але жодній живій істоті не дано насолоджуватись нею. Живі істоти повинні поклонятись Їй разом з Її чоловіком, Шрі Рамачандрою. Матеріаліст, на кшталт Равани, не розуміє цієї великої істини, навпаки, він хоче умикнути Сітадеві з-під Раминої опіки і цим накликає на себе незліченні біди. Матеріалістам, які прагнуть багатства та матеріального процвітання, варто затямити собі цей урок з «Рамаяни»: експлуатувати природу Верховного Господа, не визнавши Господньої верховної влади,    —    це політика Равани. З погляду матеріального розвитку Равана сягнув такого високого рівня, що в його царстві на Ланці все було збудоване з щирого золота і всі купалися в найбільших матеріальних розкошах. Але через свою відмову визнати верховну владу Господа Рамачандри і через своє зухвале викрадення Господньої дружини, Сіти, Равана загинув, і все його багатство та сила пішли прахом.

Господь Рамачандра    —    це довершене втілення, повною мірою наділене шістьма багатствами, отож у цьому вірші Його названо калеа, «володар усього багатства».

« Previous Next »