23
анйні чеха двіджа-дева-деваі
ктні ннйатанні вішо
пратйаґа-мукгйкіта-мандірі
йад-дарант кшам анусмаранті
анйні — інші; ча — також; іха — тут; двіджа-дева — великими мудрецями; деваі — та півбогами; ктні — встановлені; нн — різні; йатанні — різноманітні форми; вішо — Верховного Бога-Особи; праті — кожен з них; аґа — частина; мукгйа — головний; акіта — відзначений; мандірі — храми; йат — який; дарант — споглядаючи з відстані; кшам — первинного Бога—Особу; анусмаранті — завжди пам’ятає.
Дорогою він також бачив багато інших храмів різних форм Верховного Бога-Особи Вішну, які встановили великі мудреці та півбоги. Ці храми прикрашав головний символ Господа, завжди нагадуючи всім предвічного Бога-Особу, Господа Крішну.
ПОЯСНЕННЯ: Людське суспільство поділяється на чотири духовні та соціальні стани. Цей устрій, природний для всіх і кожного, називають варнашрама-дгарма, і про нього вже йшлося не раз у цьому видатному творі. Мудреців, що присвячували себе духовному просвітництву на користь усього суспільства, називали двіджа-девами, тобто найліпшими серед двічі-народжених, а жителів вищих планет, починаючи з Місяця і вище, називали девами. І деви, і двіджа-деви завжди встановлюють храми Господа Вішну в Його різних формах, як оце Ґовінда, Мадгусудана, Нрісімха, Мадгава, Кешава, Нараяна, Падманабга, Партгасаратгі і численні інші. Господь поширюється в незліченні форми, але всі вони невідмінні між Собою. Господь Вішну має чотири руки і в кожній з них тримає певний предмет: мушлю, диск, булаву чи лотос. Головний з цих чотирьох символів — це чакра, диск. Господь Крішна, предвічна форма Вішну, має тільки один символ, а саме диск, тому Його іноді називають Чакрі. Господня чакра символізує силу, якою Господь урядує світобудовою. Диск, завжди прикрашає верхівки храмів Вішну, щоб люди, ще здалеку побачивши цей символ, відразу згадували Господа Крішну. Храми споруджують високими для того, щоб дати людям змогу бачити їх здалеку. В Індії донині будуючи храм, вінчають його диском, і, як можна бачити, цей звичай існував ще задовго до появи історичних хронік. Ці вірші спростовують пропаґандистські заяви недолугих атеїстів про те, що люди стали будувати храми Вішну порівняно недавно, адже Відура відвідував ці храми щонайменше п’ять тисяч років тому, а самі вони з’явились задовго до приходу Відури. Великі мудреці та півбоги ніколи не встановлювали в храмах статуї людей чи півбогів — для добра простих смертних вони споруджували храми Вішну, щоб підняти їх на рівень свідомості Бога.