24
татас тв атівраджйа суршрам ддга
саувіра-матсйн куруджґал ча
клена твад йамунм упетйа
татроддгава бгґавата дадара
тата — звідтіля; ту — проте; атівраджйа — проходячи; суршрам — провінцію Сурат; ддгам — дуже заможну; саувіра — провінцію Саувіра; матсйн — провінцію Матс’я; куруджґалн — західні провінції аж до Делі; ча — також; клена — з часом; тват — тоді; йамунм — берега річки Ямуни; упетйа — діставшись; татра — там; уддгавам — Уддгаву, одного з найвидатніших нащадків династії Яду; бгґаватам — великого відданого Крішни; дадара — зустрів.
Далі він ішов через такі заможні провінції, як Сурат, Саувіра і Матс’я, а також через західну Індію, Куруджанґалу. Врешті він прийшов на берег Ямуни, і там зустрів Уддгаву, великого відданого Господа Крішни.
ПОЯСНЕННЯ: Терен площею близько чотирьохсот п’ятдесяти квадратних кілометрів, що простягається від нинішнього Делі до округа Матгури в Уттар Прадеші, разом із частиною округа Ґурджаон у Пенджабі (Східна Індія), вважають найважливішим місцем паломництва в Індії. Ця земля освячена тому, що нею багато разів проходив Господь Крішна. Він з’явився на світ в Матгурі, в домі Свого дядька з боку матері, Камси, а виріс у Вріндавані, під опікою свого названого батька, Махараджі Нанди. У тих місцях і нині живе багато відданих, які в екстазі шукають Крішну і подружок Його дитинства, ґопі. Навіть хоча вони й не зустрічаються з Крішною віч — на — віч, палке прагнення відданого знайти Крішну рівноцінне безпосередній зустрічі з Крішною. Передати це відчуття словами неможливо, але чисті віддані Господа переконуються в цьому особисто. З філософського погляду можна зрозуміти, що як Господь Крішна, так і пам’ятання про Нього належать до абсолютного рівня і тому самі думки про те, щоб знайти Його у Вріндавані, просякнуті чистою свідомістю Бога, дарують відданому більшу насолоду, ніж навіть особиста зустріч із Господом віч-на-віч. Такі віддані щомиті бачать Господа перед собою, що засвідчує «Брахма-самхіта» (5.38):
премджана-ччгуріта-бгакті-вілочанена
санта садаіва хдайешу вілокайанті
йа ймасундарам ачінтйа-ґуа-сварӯпа
ґовіндам ді-пуруша там аха бгаджмі
«Віддані, занурені в екстаз любові до Верховного Бога-Особи, Господа Ш’ямасундари [Крішни], силою своєї любові й відданого служіння повсякчасно бачать Його в своїх серцях». Як Відура, так і Уддгава належали до таких піднесених відданих, і тому обидва прийшли на берег Ямуни, де й зустріли один одного.