40
ахо птгпі дгрійате ’рбгакртге
рджарші-варйеа вінпі тена
йас тв ека-віро ’дгіратго віджіґйе
дганур двітійа какубга чатасра
ахо — повелителю; птг — Кунті; апі — також; дгрійате — живе; арбгака-артге — заради дітей, що залишились без батька; рджарші — цар Панду; варйеа — найліпший; він апі — без нього; тена — йому; йа — той, хто; ту — проте; ека — сам; віра — воїн; адгіратга — полководець; віджіґйе — зміг перемогти; дгану — лук; двітійа — другий; какубга — напрямки; чатасра — чотири.
О повелителю, чи живе ще Прітга? Вона жила тільки задля дітей, що залишились без батька, інакше б вона не змогла жити без царя Панду, великого полководця і воїна, що просто за допомогою другого лука завоював усі чотири сторони світу.
ПОЯСНЕННЯ: Вірна дружина не може витримати розлуки з своїм повелителем, чоловіком, і тому колись вдови з власної волі входили в поховальне вогнище, на якому спалювали тіло їхнього мертвого чоловіка. Цей звичай був дуже поширений в Індії, тому що жінки відзначались своїми чеснотами і вірністю чоловікам. Згодом, з початком епохи Калі, дружини втратили свою колишню відданість чоловікам, і звичай, за яким вдова з власної волі кидалась у вогонь, відійшов у минуле. Не так давно цей звичай був заборонений, тому що, замість добровільного, цей звичай перетворився у примусовий і жінки кидались у вогонь під тиском громадської думки.
Коли Махараджа Панду помер, обидві його дружини, Кунті і Мадрі, захотіли кинутись у вогонь, але Мадрі попрохала Кунті залишитися жити задля малих дітей, п’ятьох Пандавів. До цього прохання приєднався В’ясадева, і Кунті врешті погодилась. Незважаючи на своє глибоке горе, Кунті вирішила жити далі, але не для того, щоб втішатися життям без чоловіка, а для того, щоб дбати про дітей. Відура згадує тут ці події, тому що він добре знає життя своячки Кунтідеві. Відомо, що Махараджа Панду був великий воїн, який сам, за допомогою лука і стріл, зумів завоювати всі чотири сторони світу. Кунті було нестерпно жити вдовою, втративши такого чоловіка, але вона була змушена жити задля п’ятьох дітей.