Text 9
йад ча пртга-прахіта сабгй
джаґад-ґурур йні джаґда кша
на тні пусм амтйанні
рджору мене кшата-пуйа-леа
йад — коли; ча — також; пртга-прахіта — за порадою Арджуни; сабгйм — в зібранні; джаґат-ґуру — вчителя світу; йні — ті; джаґда — пішов; кша — Господь Крішна; на — ніколи; тні — ті слова; пусм — розумних людей; амта-айанні — мов нектар; рдж — цар (Дгрітараштра чи Дурйодгана); уру — дуже важливі; мене — взяв до уваги; кшата — втрачаючи; пуйа-леа — залишки праведності.
З волі Арджуни в царське зібрання [Кауравів] прийшов Господь Крішна, духовний вчитель усього світу, але Його слова, для деяких [як — от для Бгішми] втішні, мов чистий нектар, не припали до смаку іншим, що до останку втратили нагромаджений запас праведності. Цар [Дгрітараштра чи Дурйодгана] не звернув на слова Господа Крішни ніякої уваги.
ПОЯСНЕННЯ: Господь Крішна, духовний вчитель усього всесвіту, взяв на Себе обов’язки посла і за вказівкою Арджуни пішов до царського зібрання Дгрітараштри з миротворчою місією. Крішна — це Господь кожної істоти, проте задля Арджуни, якому Він був трансцендентним другом, Він радо взяв на Себе роль посланця, наче звичайна людина. В цьому полягає чарівність стосунків Господа з Його чистими відданими. Прийшовши до царського зібрання, Він став говорити про мир, і Його мова дарувала велику насолоду Бгішмі та іншим великим воєначальникам, які розуміли, що до них звертається Сам Господь. Однак ні Дурйодгана, ні його батько, Дгрітараштра, вичерпавши весь запас своїх колишніх праведних вчинків, не взяли слова Господа до уваги. Це притаманно людям, які не мають за собою ніякого запасу праведних вчинків. Завдяки силі минулих праведних дій людина може стати царем країни, але з того, що плоди доброчестя Дурйодгани та його прибічників були підходили до кінця, було очевидно, що вони втратять царство і воно перейде до Пандавів.
Для відданих Господні слова завжди мають смак нектару, але невідданим вони зовсім не до смаку. Для здорової людини цукор солодкий, але для хворого на жовтяницю він дуже гіркий.