25
ніамйа те ґгарґгаріта сва-кгеда-
кшайішу мймайа-сӯкарасйа
джанас-тапа-сатйа-нівсінас те
трібгі павітраір мунайо ’ґан сма
ніамйа — почувши; те — ті; ґгарґгарітам — оглушливий гук; сва-кгеда — особистий смуток; кшайішу — розсіюючи; мй-майа — всемилостивого; сӯкарасйа — Господа Вепра; джана — планета Джаналока; тапа — планета Таполока; сатйа — планета Сат’ялока; нівсіна — жителі; те — всі вони; трібгі — з трьох Вед; павітраі — всеблагими мантрами; мунайа — великі мислителі та мудреці; аґан сма — оспівали.
Коли великі мислителі та мудреці, жителі Джаналоки, Таполоки і Сат’ялоки, почули оглушливий рик Господа Вепра, всеблагий голос всемилостивого Господа, вони стали повторювати благовісні гімни з трьох Вед.
ПОЯСНЕННЯ: Велике значення має в цьому вірші слово мймайа. Мй означає «милість», «особливе знання», а також «ілюзія». Отже, Господь Вепр вміщує в Собі все: Він милостивий, сповнений всього знання, і разом з тим Він вводить в ілюзію. На ревіння Господа, втіленого в образі вепра, великі мудреці на планетах Джаналока, Таполока і Сат’ялока відгукнулися ведичними гімнами. На тих планетах живуть найінтелектуальніші і найправедніші живі істоти, отож, коли вони почули надзвичайний голос вепра, вони зрозуміли, що він може належати тільки Господу, і нікому іншому. Тому вони відгукнулися ведичними гімнами, підносячи до Господа молитви. Земля була ще занурена в океанські глибини, але коли жителі вищих планет почули Господній рик, вони зраділи, зрозумівши, що Господь прийшов врятувати Землю. Дуже втішені, Брахма та всі інші мудреці, як то Бгріґу, інші Брахмині сини та вчені брахмани, всі разом стали прославляти Господа трансцендентними звуками ведичних гімнів. Найважливіший з усіх гімнів — цей вірш із «Бріхан-нарадія Пурани»: Харе Крішна, Харе Крішна, Крішна Крішна, Харе Харе / Харе Рама, Харе Рама, Рама Рама, Харе Харе.