33
на хй антара бгаґаватіха самаста-кукшв
тмнам тмані набго набгасіва дгір
пайанті йатра йувайо сура-ліґіно кі
вйутпдіта хй удара-бгеді бгайа йато ’сйа
на — не; хі — певно; антарам — відмінність; бгаґаваті — у Верховному Богові-Особі; іха — тут; самаста-кукшау — все перебуває в череві; тмнам — жива істота; тмані — в Наддуші; набга — частина повітря; набгасі — в атмосфері; іва — як; дгір — вчені; пайанті — бачать; йатра — в кому; йувайо — вас вдох; сура-ліґіно — Вайкунтг вдягнуті як жителі Вайкунтги; кім — як; вйутпдітам — проявилося; хі — певно; удара-бгеді — відмінність між тілом і душею; бгайам — страх; йата — звідки; асйа — Верховного Господа.
Жителі Вайкунтги живуть у повній гармонії з Верховним Богом-Особою, так само як маленька частка неба перебуває в повній гармонії з усім небом. Отож звідки в цьому царстві повної гармонії взялася насінина страху? Ці двоє мають вигляд жителів Вайкунтги, але як у їхню свідомість проникла ця двоїстість?
ПОЯСНЕННЯ: Так само, як у кожній державі в матеріальному світі є заклади цивільні і кримінальні, творіння Бога також поділяється на дві частини. У будь-якій державі кримінальних органів значно менше, ніж цивільних, і так само матеріальний світ, що являє собою в’язницю, становить лише одну четверту Господнього творіння. Всі живі істоти, які населяють матеріальні всесвіти, тою чи іншою мірою належать до категорії злочинців, тому що не бажають коритися Господній волі і порушують лад творіння, що його життєдіяльність перебуває в гармонії з Господніми бажаннями. Першопричина всього творіння, полягає в тому, що Верховний Господь, Бог-Особа, за природою сповнений радості, бувши єдиним, стає багатьма, щоб поглибити Своє трансцендентне блаженство. Всі живі істоти, як оце ми, являємо собою невід’ємні частки Верховного Господа і призначені дарувати насолоду Його чуттям. І щойно жива істота порушує ці гармонійні стосунки, вона одразу ж опиняється в пастці майі, ілюзії.
Зовнішню Господа називають матеріальним світом, а царство внутрішньої енерґії Господа називають Вайкунтгою, Божим царством. У світі Вайкунтги в стосунках між його жителями і Господом немає жодної дисгармонії. Тому Вайкунтга — це Господнє творіння в досконалому вияві. Там немає ніяких причин для страху. Все Господнє царство живе в такій довершеній злагоді й єдності, що там не буває ніяких проявів ворожнечі. Там усе абсолютне. Як у тілі існує багато різних органів, але всі вони злагоджено працюють для задоволення шлунку, або як у машині існують сотні й тисячі деталей, але всі вони злагоджено функціонують, щоб виконати призначення всього механізму, так і всі жителі Вайкунтги досконало виконують своє служіння довершеному Господу.
Філософи-майаваді, імперсоналісти, витлумачують цей вірш на свій лад, намагаючись довести за його допомогою свою теорію про тотожність частини неба і всієї небесної сфери. Але їхнє тлумачення не має під собою достатніх підстав. Приклад з усією небесною сферою і її частиною можна прикласти і до тіла людини. Тіло можна порівняти до всієї небесної сфери, а кишківник та інші органи — до його частин. Кожен з органів тіла має своє окреме існування, хоча й займає лише невелику частину всього тіла. Так само, все творіння — це тіло Верховного Господа, а ми, живі істоти та всі інші створіння, — це лише невеличка частка цього тіла. Окремі частини й органи тіла ніколи не тотожні цілому і ніколи не можуть з ним зрівнятися. У «Бгаґавад-ґіті» сказано, що живі істоти вічно були, є і будуть невід’ємними частками Верховного Господа. За філософією майаваді жива істота лише в ілюзії вважає себе за частку загального цілого, а насправді вона єдина і тотожна з верховним цілим. Ця теорія не має під собою ніяких підстав. Частина єдина з цілим тільки з погляду їхньої природи. Якщо частка неба і вся небесна сфера єдині за природою та якостями, це аж ніяк не означає, що частка неба може стати цілим небом.
На планетах Вайкунтги непотрібна політика, що засновується на засаді «поділяй і владарюй». Там немає страху, тому що всі жителі і Господь мають один інтерес. Майа — це дисгармонія в стосунках між живими істотами і Господом, а Вайкунтга — це повна гармонія між ними. Насправді Господь піклується про всіх живих істот, тому що Він найвища жива істота. Однак нетямущі живі істоти, хоча повністю підвладні верховній істоті, повстають проти Нього й заперечують навіть Його існування. Стан цих істот називається майа. Іноді вони заперечують, що Бог існує, проголошуючи: «Все порожнеча». Іноді вони заперечують Його існування, вдаючись до іншого формулювання: «Бог, можливо, існує, але Він не має форми». Обидві ці концепції породжені з небажання живої істоти коритися Господу. Доки живі істоти повставатимуть таким чином проти Бога, доти в матеріальному світі не буде гармонії.
Гармонія або дисгармонія — це узгодженість або неузгодженість діяльності істот із ладом і законами, які панують в тому чи іншому місці. Релігія являє собою закон, який встановлює Верховний Господь. З «Шрімад Бгаґавад-ґіти» випливає, що релігія — це віддане служіння, або свідомість Крішни. Крішна каже: «Облиш усі інші релігійні засади і просто стань відданою Мені душею». В цьому полягає суть релігії. Істинна релігія — це діяльність людини, яка повністю усвідомлює, що Крішна — верховний володар всієї насолоди і Верховний Господь, і яка діє згідно з цим розумінням. Все, що розходиться з цим принципом, не є релігією. Тому Крішна каже: «Просто облиш усі інші релігійні засади». В духовному світі всі живуть у повній гармонії з цим релігійним принципом свідомості Крішни, і тому цей світ зветься Вайкунтга. Якщо люди приймають цей принцип у цьому світі, повністю чи хоча б частково, то цей світ також перетворюється на Вайкунтгу. Це стосується будь-якої громади людей, в тому числі Міжнародного товариства свідомості Крішни. Якщо члени Міжнародного товариства свідомості Крішни, з вірою приймаючи Крішну за осереддя свого існування, живуть у гармонії з засадами і вказівками «Бгаґавад-ґіти», то вони живуть не в матеріальному світі, а на Вайкунтзі.