44
те в амушйа вадансіта-падма-коам
удвікшйа сундаратардгара-кунда-хсам
лабдгіша пунар авекшйа тадійам аґгрі-
двандва накгруа-маі-райаа нідадгйу
те — ті мудреці; ваі — певно; амушйа — Верховного Бога-Особи; вадана — обличчя; асіта — синій; падма — лотос; коам — внутрішня частина; удвікшйа — дивлячись вгору; сундара-тара — прекрасніше; адгара — губи; кунда — жасмин; хсам — усміх; лабдга — досягнувши; іша — мету життя; пуна — знову; авекшйа — дивлячись униз; тадійам — Його; аґгрі-двандвам — дві лотосові стопи; накга — нігті; аруа — рожеві; маі — рубіни; райаам — притулок; нідадгйу — стали медитувати.
Прекрасне обличчя Господа здалося їм вінчиком блакитного лотоса, а Господній усміх здавався їм розпущеною квіткою жасмину. Побачивши Господнє обличчя, мудреці відчули повне задоволення, і прагнучи знову охопити Господа поглядом, вони опустили очі на нігті Його лотосових стіп, подібні до рубінів. Так вони знову й знову оглядали трансцендентне тіло Господа, аж поки занурилися в медитацію на Його особистісний образ.