No edit permissions for Ukrainian

23

на тва двіджоттама-кула йаді хтма-ґопа
ґопт вша свархаена са-сӯнтена
тархй ева накшйаті івас тава дева пантг
локо ’ґрахішйад шабгасйа хі тат прамам

на  —  не; твам  —  Ти; двіджа  —  двічінароджених; уттама-кулам  —  найвищий клас; йаді  —  якщо; ха  —  справді; тма-ґопам  —  гідний Твого захисту; ґопт  —  захисник; вша  —  найліпший; су-архаена  —  поклонінням; са-сӯнтена  —  а також люб’язними словами; тархі  —  тоді; ева  —  певно; накшйаті  —  буде загублений; іва  —  благословенний; тава  —  Твій; дева  —  Господи; пантг  —  шлях; лока  —  люди; аґрахішйат  —  приймуть; шабгасйа  —  найліпшого; хі  —  тому що; тат  —  той; прамам  —  авторитетний приклад.

Господи, Ти    —    покровитель найліпших з громади двічінароджених. Якщо Ти не опікуватимешся ними, поклоняючись їм і лагідними словами підносячи їм хвалу, тоді, поза сумнівом, благословенний шлях поклоніння відкинуть і всі люди, пішовши за авторитетом і прикладом Твоєї Господньої Милості.

ПОЯСНЕННЯ: У «Бгаґавад-ґіті» Господь Сам пояснює, що дії та вдачу великих авторитетів та лідерів наслідує весь людський загал. Тому суспільство повинні очолювати лідери ідеальної вдачі та поведінки. Крішна, Верховний Бог-Особа, з’явився в матеріальному світі для того, щоб показати приклад досконалого лідера, і всі люди повинні йти шляхом, який Він вказав. Веди пояснюють, що Абсолютну Істину неможливо пізнати за допомогою самих лише умоглядних роздумів чи логічних висновків    —    для цього потрібно прислухатися до настанов авторитетів. Махджано йена ґата са пантг. Треба йти слідами великих авторитетів, бо якщо покладатися на самі тільки писання, то можна або стати жертвою шахраїв, або заплутатися в розбіжних настановах, не зрозумівши їхньої суті. Найліпший метод пізнання Абсолютної Істини    —    це йти слідами авторитетів.

Четверо брахманів-мудреців називають Крішну природним покровителем корів та брахманів: ґо-брхмаа-хітйа ча. Коли Крішна був присутній на планеті, Він доводив це Своїми діями. Він Сам пас корів, як пастушок, а до брахманів та відданих ставився з якнайбільшою шаною.

Також тут сказано, що брахмани    —    найліпші з двічінароджених. До двічінароджених належать і брахмани, і кшатрії, і вайш’ї, але найліпші з них    —    брахмани. Під час бійки людина завжди захищає верхню частину тіла, тобто голову, руки й живіт. Так само, для того щоб людське суспільство справді розвивалося, треба насамперед захищати ліпшу частину соціального тіла, тобто брахманів,кшатріїв та вайшій (інтелектуалів, військових і торговців). Це не означає, що не треба піклуватися про робітників, але про вищі класи треба дбати насамперед. А найбільше, серед усіх класів суспільства, треба дбати про брахманів та вайшнавів. Їм треба поклонятися. Дбати про цих членів суспільства    —    це все одно що поклонятися Богу. Це навіть не стільки опіка, скільки обов’язок. Поклонятися брахманам і вайшнавам треба всілякими дарами і привітною мовою, а якщо в когось немає засобів, щоб щось їм подарувати, він повинен принаймні задовольнити їх люб’язною мовою. Господь Сам показав приклад такої поведінки в стосунках з Кумарами.

Якщо провідники суспільства не запровадять цих звичаїв, людська цивілізація загине. Коли в суспільстві не шанують відданих Господа, що досягнули висот інтелектуального розвитку й духовного життя, і не дбають про них, то все суспільство приречене на загибель. Слово накшйаті вказує на те, що таке суспільство занепадає і гине. Шлях розвитку, яким писання радять вести суспільство, називається дева-патга, тобто «великий шлях півбогів». Півбоги    —    це ті, хто міцно утвердився у відданому служінні, свідомості Крішни. Отже, віддане служіння    —    це і є той благословенний шлях, просування по якому треба всіляко заохочувати. Якщо керівники й провідники суспільства не виявлятимуть особливої шани до брахманів та вайшнавів і не допомагатимуть їм    —    не лише привітними словами, а й всіма можливими засобами, то людська цивілізація ніколи не зможе піднятися на вищий щабель розвитку. Господь хотів особисто показати, як треба діяти, і тому так прославляв Кумар.

« Previous Next »