24
тат те ’набгішам іва саттва-нідгер відгітсо
кшема джанйа ніджа-актібгір уддгтре
наітват трй-адгіпатер бата віва-бгартус
теджа кшата тв аванатасйа са те вінода
тат — цей відхід від шляху до процвітання; те — Тобою; анабгішам — не до вподоби; іва — як; саттва-нідге — вмістище всього добра; відгітсо — бажаючи; кшемам — благо; джанйа — для всіх людей; ніджа-актібгі — Своїми енерґіями; уддгта — знищив; аре — супротивної стихії; на — не; етват — цим; трі-адгіпате — володаря трьох творінь; бата — о Господи; віва-бгарту — опора всесвіту; теджа — сила; кшатам — зменшена; ту — але; аванатасйа — покірного; са — те; те — Твоє; вінода — задоволення.
Дорогий Господи, Ти джерело всього добра, і тому Ти завжди прагнеш, щоб люди не сходили з дороги процвітання. Задля добра всіх людей Своєю могутньою енерґією Ти знищуєш стихію зла. Ти володар усіх трьох творінь і опора всього всесвіту. Тому Твоє смирення аж ніяк не применшує Твоєї могутності, а навпаки, збагачує Твої трансцендентні розваги.
ПОЯСНЕННЯ: Господь Крішна ніколи не втрачає Своєї величі: ні тоді, коли стає пастушком, ні коли вшановує Судаму Брахману чи інших відданих — Нанду Махараджу, Васудеву, Махараджу Юдгіштгіру і матір Пандавів, Кунті. Всі знали, що Він Верховний Бог-Особа, Крішна, однак Він дотримувався всіх правил етикету, являючи приклад ідеальної поведінки. Верховний Бог-Особа — це сач-чід-ананда-віґраха, Його тіло цілковито духовне, вічне і сповнене знання та блаженства. Живі істоти — це невід’ємні частки Господа, і тому вони мають форми такої самої вічної природи, як і Господь. Але коли вони вступають у зв’язок з майею, матеріальною енерґією, їх покриває забуття і вони втрачають своє природне становище. Щоб зрозуміти з’явлення Господа Крішни, ми повинні постаратися перейнятися духом молитви, яку підносять Кумари. Господь вічно залишається пастушком у Вріндавані, ватажком у битві при Курукшетрі, багатим князем у Двараці і коханим вріндаванських дівчат. Всі Його з’явлення мають глибокий зміст, тому що відкривають Його істинні якості зумовленим душам, які забули про Свої стосунки з Верховним Господом. Господь робить усе для їхнього добра. Насильство, яке за бажанням Крішни і за посередництвом Арджуни було проявлене під час битви на Курукшетрі, також було потрібне, тому що, коли люди стають занадто безбожними, насильство стає неминучим. Відмова від насильства в таких випадках становить злочин.