25
йа внайор дамам адгіа бгавн відгатте
втті ну в тад ануманмахі нірвйалікам
асмсу в йа учіто дгрійат са дао
йе ’нґасау вайам айукшмахі кілбішеа
йам — яку; в — чи; анайо — їх обох; дамам — кару; адгіа — Господи; бгавн — Твоя Господня Милість; відгатте — визначить; вттім — ліпше існування; ну — певно; в — чи; тат — те; ануманмахі — приймаємо; нірвйалікам — нелицемірно; асмсу — до нас; в — чи; йа — якась; учіта — гідне; дгрійатм — нехай буде визначена; са — та; даа — кара; йе — хто; анґасау — неповинним; вайам — ми; айукшмахі — присудили; кілбішеа — прокляттям.
Господи, хоч би яку кару Ти визначив цим двом неповинним людям чи нам, ми приймемо її з відкритим серцем. Ми розуміємо, що прокляли невинних людей.
ПОЯСНЕННЯ: Тут мудреці, четверо Кумар, відмовляються від свого прокляття, яке вони наклали на брамників, Джаю та Віджаю. Вони усвідомили, що ті, хто служить Господу, не можуть чимось завинити. Відомо, що кожен, хто твердо вірить у служіння Господу або сам присвятив себе цьому трансцендентному любовному служінню, має всі хороші якості півбогів. Тому відданий не може бути в чомусь винний. Якщо трапляється, що через випадок або через збіг обставин він помилився, цього не слід розглядати, як щось дуже серйозне. Тут мудреці каються в тому, що прокляли Джаю та Віджаю. Кумари вважають, що перебувають під впливом ґун страсті й невігластва, і тому готові прийняти від Господа будь-яку кару. Загалом, у стосунках із відданими не слід вишукувати в них вади. У «Бгаґавад-ґіті» сказано те саме: навіть якщо відданий вчинив грубу помилку, але вірно служить Верховному Господу, його слід вважати за садгу, святу особу. Колишні звички можуть штовхнути його на якийсь гріх, але, тому що він служить Господу, його не слід надмірно засуджувати.