26
рі-бгаґавн увча
етау суретара-ґаті пратіпадйа садйа
сарамбга-самбгта-самдгй-анубаддга-йоґау
бгӯйа сакам упайсйата у йо ва
по майаіва німітас тад авета віпр
рі-бгаґавн увча — Верховний Бог-Особа сказав; етау — ці два брамники; сура-ітара — демонічні; ґатім — утроби; пратіпадйа — потрапивши; садйа — швидко; сарамбга — гнівом; самбгта — посилене; самдгі — розумове зосередження; анубаддга — міцно; йоґау — зв’язані зі Мною; бгӯйа — знову; сакам — в Моє товариство; упайсйата — повернуться; у — скоро; йа — що; ва — вас; па — прокляття; май — Мною; ева — тільки; німіта — призначене; тат — те; авета — знайте; віпр — о брахмани.
Господь відповів: О брахмани, знайте, що кару, яку ви для них визначили, вже до того призначив їм Я Сам. Отож вони впадуть і отримають демонічне народження. Але вони будуть нерозривно пов’язані зі Мною завдяки розумовому зосередженню, підсиленому гнівом, і дуже скоро повернуться в Моє товариство.
ПОЯСНЕННЯ: Господь сказав, що кару, яку мудреці визначили для брамників, Джаї та Віджаї, задумав Він Сам. Без Господнього дозволу не стається нічого. Інакше кажучи, ці двоє Господніх відданих на Вайкунтзі були прокляті згідно з задумом Самого Господа. Цей задум пояснює у своїх працях багато коментаторів, чий авторитет не підлягає сумніву. Іноді в Господа виникає бажання воювати. Войовничий дух властивий також і Господу, бо інакше звідки взялася б войовничість у людей та інших істот? Господь — це джерело всього сущого, і тому гнів та войовничість властиві Йому також. Коли Він бажає з кимось повоювати, Йому треба знайти для цього ворога, але у світі Вайкунтги в Нього ворогів немає, бо всі повністю віддають себе на служіння Йому. Тому іноді, щоб проявити Свій войовничий дух, Він приходить як втілення у матеріальний світ.
У «Бгаґавад-ґіті» (4.8) також сказано, що Господь з’являється тільки для того, щоб захистити відданих і знищити невідданих. Невіддані існують лише в матеріальному світі, в духовному світі їх немає. Тому, коли Господь бажає воювати, Йому доводиться приходити в цей світ. Але хто буде воювати з Верховним Господом? Ніхто не може чинити Йому опір! Тому Господу, що проводить розваги в матеріальному світі лише зі Своїми супутниками і ні з ким іншим, доводиться знайти якогось відданого, що погодиться грати роль Його ворога. У «Бгаґавад-ґіті» Господь каже Арджуні: «Дорогий Арджуно, і ти, і Я з’являлися в матеріальному світі вже багато разів. Ти просто забув про це, але Я пам’ятаю». Отже, Господь вибрав Джаю та Віджаю, щоб воювати з ними в матеріальному світі, і тому сталося так, що мудреці, які прийшли побачити Господа, прокляли цих брамників. Це трапилося тому, що Господь побажав послати їх у матеріальний світ, але не на зовсім, а лише на якийсь час. Так іноді в театрі актор зображає з себе ворога власника театру, але ця гра триває лише впродовж невеликого часу і насправді між власником театру і його слугою немає справжньої ворожнечі. Саме так сталося в цьому випадку. Сура-джани (віддані) були прокляті народитися як асура-джани, або демони. Народитися безбожником для відданого річ дуже дивна, але це була тільки вистава. Закінчивши свій удаваний бій, і відданий, і Господь знову об’єднуються на духовних планетах. Це дуже чітко пояснено в цих віршах. Отже, висновок полягає в тому, що з духовного світу, з планет Вайкунтги, ніхто не падає, бо це вічна обитель. Але іноді, коли того бажає Господь, віддані сходять у матеріальний світ як проповідники або як безбожники. В кожному разі за цим стоїть Господній задум. Наприклад, Господь Будда — це втілення Господа, однак він проповідував атеїзм: «Бога немає». Насправді за цим стояв задум Господа, який розкривається в «Бгаґаватам».