14
тад оджас даітйа-мах-бгарпіта
чаксад анта-кга удіра-дідгіті
чакреа чіччгеда ніта-немін
харір йатг тркшйа-пататрам уджджгітам
тат — той тризуб; оджас — з усією силою; даітйа — серед демонів; мах-бгаа — могутнім бійцем; арпітам — запущений; чаксат — осяйний; анта-кге — посеред неба; удіра — збільшив; дідгіті — сяйво; чакреа — диском Сударшаною; чіччгеда — розрубав на шматки; ніта — гострим; немін — краєм; харі — Індра; йатг — як; тркшйа — Ґаруди; пататрам — перо; уджджгітам — відкинуте.
Могутній демон з усієї сили запустив тризуб у Господа. Протинаючи небо, тризуб розливав навколо себе яскраве сяйво. Однак Бог-Особа розрубав його на шматки Своїм гостросічним диском Сударшаною, як колись Індра відтяв перо з крила Ґаруди.
ПОЯСНЕННЯ: Цей вірш згадує про певну історію з Ґарудою та Індрою. Колись Ґаруда, носій Господа, вихопив з рук небожителів дзбан з нектаром, щоб звільнити свою матір, Вінату, з рабства в своєї мачухи, матері змій Кадру. Дізнавшись про це, володар небес Індра метнув у Ґаруду свою блискавку. Ґаруду ніхто не здатний подолати, але з поваги до несхибної зброї Індри, він впустив одне зі свої пер, і воно розлетілося на друзки, розбите Індриною зброєю. Жителі вищих планет мають настільки витончену вдачу, що навіть у бою дотримуються законів честі. У даному випадку Ґаруда хотів виявити шану до Індри; знаючи про те, що Індрина зброя неодмінно повинна вразити якусь ціль, він офірував для цього своє перо.