13
йад дгарма-сӯнор бата рджасӯйе
нірікшйа дк-свастйайана трі-лока
кртснйена чдйеха ґата відгтур
арвк-стау кауалам ітй аманйата
йат — форма, яка; дгарма-сӯно — Махараджі Юдгіштгіри; бата — безперечно; рджасӯйе — на арені жертвопринесення раджасуя—яґ’ї; нірікшйа — побачивши; дк — погляд; свастйайанам — яка задоволює; трі-лока — три світи; кртснйена — в кінцевому підсумку; ча — так; адйа — сьогодні; іха — у всесвіті; ґатам — перевершив; відгту — творця (Брахми); арвк — сучасне людство; стау — у матеріальному світі; кауалам — майстерність; іті — так; аманйата — вирішили.
Коли Махараджа Юдгіштгіра влаштував жертвопринесення раджасуя, навколо його жертовного вівтаря зібрались усі півбоги з вищих, нижчих і середніх планетних систем. Побачивши чудову вроду тіла Господа Крішни, всі вони вирішили, що Господнє тіло — це найвища вершина майстерності Брахми, творця людини.
ПОЯСНЕННЯ: Коли Господь Крішна був присутній у цьому світі, ніщо не могло зрівнятися з красою Його тіла. Найпрекрасніші об’єкти в цьому світі порівнюють до блакитного лотоса чи до повного місяця в небі, однак врода Господа Крішни затьмарила навіть лотос і місяць. Це підтвердили півбоги, найвродливіші істоти всесвіту. Півбоги подумали, що Господь Крішна, як і вони, — створіння Господа Брахми, тоді як насправді Брахму самого створив Господь Крішна. Брахмі неспроможний створити трансцендентну красу Верховного Господа. Крішна не має творця, навпаки, Він творець усіх і всього. Він це каже Сам у «Бгаґавад-ґіті» (10.8): аха сарвасйа прабгаво матта сарва правартате.