26
тато нанда-враджам іта
пітр касд вібібгйат
екдаа самс татра
ґӯгрчі са-бало ’васат
тата — потім; нанда-враджам — пасовиська Нанди Махараджа; іта — вихований; пітр — Його батьком; каст — від Камси; вібібгйат — злякавшись; екдаа — одинадцять; сам — років; татра — там; ґӯга-арчі — приховане полум’я; са-бала — з Баладевою; авасат — прожив.
Потім Його батько, боячись Камси, відніс Його до Махараджі Нанди, і там Крішна разом із старшим братом, Баладевою, прожив серед пасовищ одинадцять років, наче приховане від людських очей полум’я.
ПОЯСНЕННЯ: Відносити Господа до оселі Нанди Махараджі не було ніякої потреби, дарма що Камса вирішив убити Його, щойно Він з’явиться на світ. Асури завжди намагаються або вбити Верховного Бога-Особу, або ж будь-якою ціною довести, що Бога немає чи що Крішна — звичайна людина і ніякий не Бог. Лихі наміри Камси та подібних до нього людей нічого не важать для Господа Крішни, але, граючи роль дитини, Він погодився, щоб батько, який боявся Камси, відніс Його до Нанди Махараджі, володаря численних корів та пасовищ. Нанді Махараджі судилося мати сином Господа, так само як Яшодамайі судилося насолодитися Його дитячими розвагами. Отож, виконуючи бажання всіх Своїх відданих, Господь погодився, щоб Його перенесли з Матгури до Вріндавани, щойно Він з’явився на світ у Камсиній темниці. У Нанди Махараджі Господь Крішна разом із Своїм старшим братом, Господом Баладевою, першим Його поширенням, прожив одинадцять років і явив усі Свої захопливі розваги дитинства, отроцтва і юності. Прагнення Васудеви захистити Крішну від люті Камси — це природний елемент його трансцендентних стосунків з Господом. Коли хтось вважає Його залежною дитиною, що потребує батькової опіки, Господь насолоджується більше, ніж коли Його вшановують, як Верховного Господа. Господь — батько й опікун усіх живих істот, однак коли відданий, нітрохи не сумніваючись, вважає, що Господь потребує захисту й опіки свого відданого, Господь від цього відчуває трансцендентну втіху. Отож, коли Васудева, боячись Камси, ніс Господа у Вріндавану, Господь цим просто насолоджувався, адже Він не відчував страху ні перед Камсою, ні перед ким іншим.