28
со ’вадгрйсйа крпайа
вівіктдгйтма-дарана
вімучтма-тану ґгорм
ітй укто вімумоча ха
са — Верховний Господь, Харі; авадгрйа — побачивши; асйа — Господа Брахми; крпайам — нещастя; вівікта — без сумніву; адгйтма — розум інших; дарана — той, хто бачить; вімуча — відкинь; тма-танум — своє тіло; ґгорм — нечисте; іті укта — так звелів; вімумоча ха — Господь Брахма покинув його.
Господь, перед яким відкриті, як на долоні, думки всіх істот, побачив Брахмину біду, і сказав йому: «Покинь це осквернене тіло». За Господнім велінням Брахма відразу ж покинув своє тіло.
ПОЯСНЕННЯ: Господа названо тут словами вівіктдгйтма-дарана. Якщо хтось і може по-справжньому зрозуміти всю глибину страждання іншої істоти, то це Господь. Буває, що людина, яка від чогось страждає і шукає розради в свого друга, не знаходить в нього розуміння всієї глибини своїх мук. Але для Верховного Господа зрозуміти серце іншої істоти не важко. Верховний Господь як Наддуша перебуває в серці кожної живої істоти і безпосередньо бачить справжню причину її страждання. У «Бгаґавад-ґіті» Господь каже: сарвасйа чха хді саннівіша — «Я перебуваю в кожному серці, і тільки Я наділяю всіх пам’яттю і забуттям». Тому, коли людина повністю віддається Верховному Господу, вона бачить, що Він перебуває в її серці. Він може підказати нам, як оминути якусь небезпеку чи як досягнути Його за допомогою відданого служіння. Однак у випадку Брахми Господь звелів йому покинути своє тіло, тому що з нього з’явивилося на світ начало демонізму. Як пояснює Шрідгара Свамі, коли тут сказано, що Брахма покидає своє тіло, це не означає, що він щоразу помирає. В даному випадку це означає, що Брахма відкидає певний умонастрій. Розум являє собою тонке тіло живої істоти. Іноді нашим розумом оволодівають гріховні думки, але коли ми відкидаємо їх, то можна сказати, що ми змінили своє тіло. Коли Брахма творив демонів, його розум не був чистим. Він, очевидно, був сповнений пристрасті, тому що все творення відбувається під впливом пристрасті. Через це він породив на світ таких пристрасних синів. Ця історія показує, що кожен батько і кожна матір також повинні бути дуже обачними, коли вони зачинають дітей. Свідомість дитини залежить від свідомості, яку батьки мали під час зачаття. Тому ведична культура велить перед зачаттям дитини виконувати обряд ґарбгадгана-самскара. Перш ніж зачинати дитину, треба освятити свій нечистий і стурбований розум. Коли батьки занурюють свій розум у думки про лотосові стопи Господа і в такій свідомості породжують дитину, в них природним чином з’являються хороші діти, які будуть відданими. Коли суспільство складається з таких доброчесних людей, його не струшують проблеми, які породжує демонічна свідомість.