25
сат прасаґн мама вірйа-савідо
бгаванті хт-кара-расйан катг
тадж-джошад в апаварґа-вартмані
раддг ратір бгактір анукрамішйаті
сатм — чистих відданих; прасаґт — від спілкування; мама — Моїх; вірйа — чудесних діянь; савіда — обговоренням; бгаванті — стає; хт — серцю; кара — вухам; раса-айан — що дають радість; катг — історії; тат — того; джошат — плеканням; у — швидко; апаварґа — звільнення; вартмані — на шляху; раддг — тверда віра; раті — прив’язаність; бгакті — відданість; анукрамішйаті — прийдуть одне за одним.
В товаристві чистих відданих розмови про подвиги й розваги Верховного Бога-Особи дають слухові і серцю велику втіху. Плекаючи в таких бесідах знання про Господа, людина поступово просувається на шляху до звільнення. Коли вона досягає свободи, її прив’язаність до Господа стає непохитною, а після того в неї розвивається справжня відданість і вона розпочинає справжнє віддане служіння.
ПОЯСНЕННЯ: Тут описано ступені розвитку у свідомості Крішни і у відданому служінні. Насамперед треба шукати спілкування з людьми, які перебувають у свідомості Крішни і виконують віддане служіння. Без такого спілкування розвиватися неможливо. Просто поглиблюючи теоретичне знання і вивчаючи книжки, неможливо піднятися на відчутно вищий рівень. Треба відмовитися від спілкування з матеріалістичними людьми і шукати товариства відданих, бо без спілкування з відданими неможливо зрозуміти діяння Господа. Більшість людей вірять в безособистісний аспект Абсолютної Істини. Не спілкуючись із відданими, вони не можуть зрозуміти, що Абсолютна Істина може бути особою і діяти, як особа. Це дуже складний предмет, але без особистісного розуміння Абсолютної Істини поняття відданості немає сенсу. Відданість чи служіння не можуть бути звернені до чогось безособистісного. Служити можна особі. Невіддані нездатні зрозуміти свідомість Крішни, коли читають «Шрімад-Бгаґаватам» чи інші ведичні писання, де описані діяння Господа. Вони думають, що ці діяння являють собою вигадані історії, бо ніхто їм не пояснює справжньої природи духовного життя. Щоб зрозуміти особистісну природу дій Господа, треба знайти товариство відданих, і коли в їхньому товаристві людина обмірковує і намагається зрозуміти трансцендентні дії Господа, перед нею відкривається шлях до звільнення і вона досягає свободи від матерії. Її віра в Господа стає непохитна, а її прив’язаність до спілкування з Господом та відданими дедалі посилюється. Спілкуватися з відданими — це те саме, що спілкуватися з Господом. Завдяки такому спілкуванню відданий розвиває бажання служити Господу, а тоді, утвердившись на трансцендентному рівні відданого служіння, поступово досягає досконалості.