27
ваікрікд вікурвн
манас-таттвам аджйата
йат-сакалпа-вікалпбгй
вартате кма-самбгава
ваікрікт — з оманного его в ґуні добра; вікурвт — з перетворення; мана — розум; таттвам — начало; аджйата — розвинулося; йат — чиї; сакалпа — думки; вікалпбгйм — і роздуми; вартате — відбувається; кма-самбгава — виникнення бажання.
Оманне его в ґуні добра, трансформуючись, породжує розум, чиї думки і вагання породжують бажання.
ПОЯСНЕННЯ: Властивості розуму — це приймати й відкидати, залежно від тих чи інших бажань. Ми бажаємо те, що допомагає задовольняти чуття, і відкидаємо те, що заважає задовольняти чуття. Матеріальний розум дуже мінливий, але той самий розум можна зосередити, залучивши його до діяльності у свідомості Крішни. Інакше, поки розум залишається на матеріальному рівні, він завжди ширятиме від одної речі до іншої, і все, що він прийматиме чи відкидатиме, буде асат, тимчасове. Писання стверджують, що розум людей, чий розум не зосереджений на свідомості Крішни, не може не вагатися, знову й знову приймаючи та відкидаючи ті чи інші речі. Хоч би яку освіту й підготовку людина мала, не зосередившись на свідомості Крішни, вона просто постійно прийматиме й відкидатиме і не матиме змоги присвятити свій розум чомусь одному.