No edit permissions for Ukrainian

12

йад мана сва віраджа
йоґена сусамхітам
кшг бгаґавато дгййет
сва-нсґрвалокана

йад  —  коли; мана  —  розум; свам  —  свій; віраджам  —  очищений; йоґена  —  практикою йоґи; су-самхітам  —  приборканий; кшгм  —  на довершене поширення; бгаґавата  —  Верховного Бога-Особи; дгййет  —  треба медитувати; сва-нс-аґра  —  на кінчик свого носа; авалокана  —  дивлячись.

Повністю очистивши розум цими засобами йоґи, треба з напівзаплющеними очима зосередити погляд на кінчику свого носа і споглядати образ Верховного Бога-Особи.

ПОЯСНЕННЯ: Тут виразно сказано, що треба медитувати на поширення Вішну. Слово кшгм стосується до Параматми, поширення поширення Вішну, а слово бгаґавата стосується до Господа Вішну, Верховного Бога-Особи. Верховний Бог    —    це Крішна, з Нього походить перше поширення, Баладева, з Баладеви походить Санкаршана, Аніруддга та багато інших форм, а за ними з’являються пуруша-аватари. Згаданий в одному з попередніх віршів пуруша (пурушрчанам) приймає форму Параматми, Наддуші. Опис Наддуші, на яку треба медитувати, дано в наступних віршах. У цьому вірші ясно сказано, що треба спрямувати погляд на кінчик носа і зосередити розум на калі, довершеному поширенні Вішну.

« Previous Next »